Мій дім — моя пастка

Житлові будинки в Україні старішають і стають дедалі більш небезпечними. За останні роки внаслідок украй недостатнього фінансування капітального ремонту житлового фонду — 8—10 відсотків від потреби — загальний технічний стан помешкань українців погіршився дуже суттєво. Щороку кількість небезпечних для життя конструкцій збільшується на сотні й тисячі. За інформацією Державної служби статистики України, на початок минулого року в Україні налічувалося 13 716 аварійних будинків. Порівняно з минулим роком кількість аварійних будинків у країні збільшилась на 790. Кожна третя конструкція потребує капітального чи поточного ремонту. Наскільки це небезпечно для життя громадян і що робити, де шукати порятунок від загрози обвалу даху над головою?!

Найгірша ситуація — на Донеччині

Як повідомили «УМ» у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово­комунального господарства України, найбільша кількість аварійних будинків — у Донецькій (2471) та у Вінницькій (1363) областях. Сумним «лідерам» наступає на п’яти за цим показником Одеська область (1147).

Також, як повідомили нам у Державному комітеті статистики, критична ситуація спостерігається і на Черкащині, де аварійних будівель — 910. У Чернівецькій та Харківській областях нараховується 642 і 649 аварійних конструкцій відповідно.

А ось найменше критично зношених будинків — у Криму (179), на Закарпатті (174), в Чернігівській (176), Кіровоградській (19) областях та в Києві (16).

У Мінрегіонбуді звітують: такі конструкції ремонтують, загальні витрати на капітальний ремонт будинків становлять 335,2 млн. грн. Утiм чомусь не вказується, скільки саме будинків за ці кошти вдалося зробити придатними для життя. У відомстві хитро оперують «квадратними метрами». «Загальна площа відремонтованих житлових приміщень — 1 675,4 тис. кв. м, кількість відремонтованих квартир — 1 289 одиниць (63 380 кв. м)», — повідомили «УМ» у міністерстві.

В Одесі та Харкові аварійні будинки — до 1917 року забудови

Не тільки хваляться місцевим архітектурним колоритом, а й журяться своїми старовинними будинками в Одесі. Як повідомили «УМ» в Одеській міській раді, середній вік аварійних будинків у місті становить понад 100 років, усі такі будівлі — до 1917 року забудови. Звісно, вони потребують відновлення та ремонту. «На даний момент у місті налічується 317 аварійних будівель», — повідомила начальник відділу зв’язків зі ЗМІ Одеської міськради Наталя Мальцева.

Поточний ремонт у місті здійснюють за рахунок коштів утримання будинків і прибудинкових територій, які формуються за рахунок складової квартирної плати мешканців будинків. Капітальний же ремонт проводиться за рахунок коштів міського бюджету, і лише після проведення обстеження профільним інститутом в залежності від технічного стану будинку.

Цьогоріч в Одесі планують провести капітальний ремонт 59 будинків. Минулого року на капремонт житлового фонду виділили 10 520 000 гривень, повідомляють у міськраді. Утiм ішлося лише про ремонт покрівлі, фасадів, інженерних мереж та ремонт ліфтів.

У житловому фонді Харкова питання аварійних будинків також актуальне. «У місті налічується 1240 старих житлових будинки до 1917 року забудови», — розповіли «УМ» у департаменті у справах інформації та зв’язків із громадськістю Харківської міськради. Згідно з технічною документацією, за рахунок коштів міського бюджету у 2011 році було проведено капітальний ремонт будівельних конструкцій у 31 житловому будинку на суму 2,1 млн. грн. «Це заміна міжповерхового перекриття, зовнішніх та внутрішніх стін будинків, відновлення стропильних систем дахів, ремонт фасадів, покрівель та інше», — уточнили в Харківській міській раді. Коли і за які кошти ремонтуватимуть ще понад тисячу небезпечних конструкцій у місті — залишається загадкою.

У центрі красиво... і небезпечно

Житлово­комунальне господарство Львова нині також переживає значні труднощі. Зростає кількість старого та аварійного житлового фонду, матеріально­технічна база житлово­комунального господарства вкрай зношена, а обладнання застаріле та енергомістке. До категорії аварійних у місті віднесено 26 житлових будинкiв. Особливо складною є ситуація в центральній частині Львова, де розташована більшість аварійних конструкцій.

Для приведення будинків до належного технічного стану потрібно в середньому 70 млн. грн. на рік. Тим часом, як повідомили «УМ» у Львівській міськраді, у минулому році з міського бюджету кошти на ремонт аварійних будинків не виділялися. Чи фінансуватимуть ремонт небезпечних будівель цього року — невідомо.

Ані копійки з міського бю­джету на капітальний ремонт аварійних будинків не виділяли і в Житомирі. Комунальнi житловi ремонтно­експлуатаційнi підприємства проводять їх «підтримуючий ремонт», каже заступник міського голови Микола Боровець. Тим часом у місті визнано аварійними 59 одноповерхових житлових будинків та окремих квартир у них.

Ремонту не підлягає

У Маріуполі на Донеччині за результатами технічної інспекції визнано аварійними 34 будинки. Тут відмовилися від капітального ремонту таких конструкцій у принципі.

За словами директора департаменту розвитку житлово­комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради Олександра Дмитрієва, з одного боку, ремонт таких будівель потрібно проводити в терміновому порядку, оскільки зволікання може призвести до повної непридатності будинку для проживання. З іншого боку, об’єми фінансування капремонтів не дозволяють це зробити. За попередніми підрахунками, на ремонт аварійних будинків місто потребує 20 млн. грн.

Мер Маріуполя Юрій Хотлубей не бачить сенсу витрачати гроші на відновлення таких будинків, під якими, за його словами, «практично немає фундаментів». «Потрібно відселяти людей, купувати нове житло на вторинному ринку, зносити аварійні будинки і віддавати ці ділянки під будівництво нового житла», — переконаний міський голова.

ОСББ упорається!

Сьогодні міські ради всіляко підтримують та спонукають до передачі житлових будинків на балансовий облік ОСББ (об’єднань співвласників багатоквартирних будинків). Якщо місто не знаходить коштів на ремонт будинків, їх можуть відшукати власники квартир у цих будинках. У Житомирській міській раді не приховують — жителі міста за власний кошт проводять капітальний ремонт, щоб не залишитись без даху над головою.

Так, згідно зі ст. 11 закону України про ОСББ, об’єднання після набуття статусу юридичної особи може прийняти на власний баланс весь житловий комплекс; за договором із попереднім власником залишити його балансоутримувачем усього житлового комплексу або його частини; укласти договір iз будь­якою юридичною особою про передачу їй на баланс усього житлового комплексу або його частини.

81% зносу — будинок непридатний для проживання

Виникає запитання: які ж будинки підпадають під категорію «аварійні»? Відповідно до наказу Держжитлокомунгоспу від 2 липня 1993 р. за № 52, будинок визнається непридатним для проживання, коли його фізичний знос становить 81 відсоток, тобто такий будинок практично зношений.

Обстежувати стан цих будинків слід періодично у строки, встановлені Кабінетом Міністрів України — не менше одного разу на п’ять років. Оцінку конструкції проводять інженерно­технічні працівники житлово­експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. Перевіряють двір будинку, фундаменти, підвали, стіни, балкони, еркери, карнизи, стикові з’єднання у великопанельних жилих будинках, дах та обладнання на ньому (димові та вентиляційні канали та інше). Також дається оцінка ліфтам та їх обладнанню, оглядаються поверхи будинку.

До слова, стаття 7 Житлового кодексу України передбачає, що квартири і будинки державного та громадського житлового фонду, не придатні для проживання, можуть бути переобладнані для використання в інших цілях або знесені за рішенням виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації.