Крок до ЄС

Після надзвичайно складних переговорів, що тривали два місяці, минулої п’ятниці Сербія пішла на певні поступки Республіці Косово. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, серби погодилися дозволити косоварам брати участь у регіональних зустрічах країн регіону Західних Балкан, але без визнання незалежності цього етнічного анклаву (на даний момент суверенітет Косова визнали близько 80 держав світу). Друга поступка Белграда — згода на спільне контролювання кордону між Сербією та Косовим. Це було непросте рішення, яке сербська меншина Косова вважає зрадою з боку Белграда. Адже косовські серби, які мешкають у сусідніх із Сербією анклавах, прагнуть контролювати кордон без участі албанців.

Белград поступився Приштіні вимушено, під тиском Брюсселя, за кілька днів до засідання міністрів закордонних справ ЄС, на якому стояло питання про початок переговорів про вступ Сербії до Європейського Союзу. Глава дипломатії ЄС Кетрін Ештон назвала двосторонні сербсько–албанські домов­леності «великим кроком уперед».

Учора на доленосний для Белграда дводенний саміт глав дипломатії ЄС прибув президент Сербії Борис Тадич, який, зокрема, мав зустрічі з Ештоном та президентом Євросоюзу Германом ван Ромпеєм. Про результат цих перемовин свідчить рішення саміту: після недовгих дебатів його учасники вирішили надати Сербії статус кандидата на вступ у ЄС. Остаточне затвер­дження кандидатського статусу Сербії відбудеться на саміті глав держав ЄС 1–2 березня, повідомляє сербська інформагенція «Бета».

Втім є реальні підстави очікувати, що брюссельські домовленості Тадича на батьківщині не лише розкритикують, а навіть переглянуть. Спікер Скупщини (парламенту) Сербії Славіца Дукич–Деянович повідомила вчора державному телеканалу РТС, що 13 березня офіційно оголосить про початок підготовки до парламентських виборів, які відбудуться у два тури 29 квітня і 6 травня. Після цих виборів політична мапа Сербії може зазнати значних змін на користь підсилення позицій сербських націоналістів, які є євро­скептиками і виступають проти приєднання до ЄС.