Потеплішало — час мріяти!..

Природний газ, особливо російського походження, має яскраво виражений політичний запах. Позавчора цю істину вкотре підтвердив офіційний спікер газового монополіста з РФ Сергій Купріянов, який зробив дуже гучну заяву: «Газпром» має намір виключити на даний момент головного транзитера російського газу на експорт — Україну — з системи доставки російського газу на цільові ринки». І навіть пояснив, як таку масштабну задачу може бути розв’язано: «Після реалізації всіх запланованих газо­транспортних проектів — «Південного потоку» з максимальною продуктивністю, «Північного потоку» з додатковими новими нитками, — враховуючи вже наявні у власності компанії транспортні потужності в Білорусі і в Чорному морі, транзитне значення України для експорту російського газу дорівнюватиме нулю».

Заяву дрібного російського чиновника наступного дня взявся спростовувати сам Прем’єр–міністр незалежної України Микола Азаров. «Від того пункту, про який сказав (Купріянов), до моменту реалізації немало води витече. Я завжди їм кажу — Бог вам на поміч», — по–християнськи відповів Янович. І продовжив у цьому ж дусі: «Якщо в Росії так усе добре, така хороша ситуація, будь ласка, 20 мільярдів євро виділяйте і будуйте. У вас є можливість використовувати колись загальну нашу систему, але якщо ви хочете 20 мільярдів євро загнати незрозуміло куди, будь ласка».

Не втримався і керівник фракції «регіоналів» в українському парламенті Олександр Єфремов — при всій своїй любові до всього російського. «Та заява вимагає додаткової відповіді спеціалістів. Попередні відповіді такі: це не відповідає дійсності», — намагався заперечити «старшому братові» український нардеп.

Що саме він мав на увазі, «УМ» пояснив екс–спікер «Нафтогазу України» Валентин Землянський. «Навіть при гіпотетичному пуску «Південного потоку», що може відбутися не скоро, і досягненням потужності газогонів 63 млрд. кубометрів росіянам треба буде пустити ще 30—40 млрд. кубів українською територією, — каже Землянський. — А події цьогорічної зими показали ще одне слабке місце «Газпрому»: російська компанія не має достатніх обсягів підземних сховищ, аби гарантувати безперебійне постачання палива закордонним споживачам у так званий піковий період». Ідеться про те, що колись внутрішній (у межах СРСР) газогін було спроектовано так, що абсолютна більшість підземних сховищ залишилася на території нашої держави. І, до речі, Україна цьогоріч активно допомагала «Газпрому» виконувати свої міжнародні зобов’язання — коли через холоди той почав один за одним порушувати підписані контракти: з Італією, Австрією, іншими країнами...

Факт містких газосховищ нині є одним iз наших козирів. Як і, до речі, обсяги транзиту. А заява Купріянова є ні чим іншим, як передвиборчим ходом найпотужнішого кандидата на посаду російського президента. Принаймні так вважають експерти.