«Мадемуазель, ви прекрасні!» Колись таке звертання було компліментом і змушувало затьохкати від щастя серце не однієї дівчини, що розуміла «мову кохання» — французьку. Проте віднедавна принаймні у Франції звертання «мадемуазель» стало... образою. А тепер узагалі оголошено поза законом: відповідною постановою уряду Франції термін «мадемуазель» буде заборонено в офіційному спілкуванні та службовій документації. Замість цього традиційного французького звертання до незаміжньої жінки, яке відповідає польському «панна», англійському «міс» чи німецькому «фройляйн» (до речі, з німецької документації цей термін було вилучено ще у 1970–х), рекомендовано вживати більш універсальне слово «мадам». А словосполучення «дівоче прізвище» у бланках документів буде замінено на гендерно нейтральне «прізвище, отримане при народженні», або «родинне прізвище» (nom de famille).
«Гендерно толерантну» постанову уряд Франції був змушений ухвалити під тиском феміністських організацій, які наполягають на тому, що форма звертання «мадемуазель» є образливою та утискає права жінки. Мовляв, до чоловіка, незалежно від його матримоніального статусу, звертаються тільки «мсьє». То чому ж незаміжню дівчину треба якось відрізняти від заміжньої? Починаючи з вересня минулого року, активістки руху за гендерну егалітарність (рівноправність статей) намагалися переконати французьку владу та суспільство у дискримінаційному характері «мадемуазелі», у чому їх одразу підтримала навіть міністр солідарності та соціальної консолідації Франції Розелін Башло–Наркен.
ДО РЕЧІ
Феміністки ідуть у рішучий наступ не лише у Франції. Скажімо, італійські феміністки цього тижня вигадали нові вимоги: дотримуватися гендерного паритету у назвах вулиць, площ та історичних об’єктів. Як заявила речниця італійського феміністського руху, вчителька географії й авторка туристичних путівників по місцях, пов’язаних із визначними жінками, Марія Піа Ерколіні, з її ініціативи феміністки склали перелік назв вулиць, площ та громадських об’єктів у всіх містах Італії. І виявили, що, наприклад, із 14 тисяч 270 вулиць Рима лише 336, або 2,3% названо на честь жінок. У Неаполі «жіночі прізвища» мають лише 55 із 1165 вулиць, у Сассарі на Сардинії – 2 з 300. У середньому по Італії кількість вулиць з жіночими іменами не перевищує 5–6%. Тепер феміністки засипають муніципальні та державні органи влади вимогами ліквідувати цю несправедливість і вже до 8 березня перейменувати бодай по три вулиці в кожному місті на «жіночі».