Cтолична «самогонодіяльність»

22.02.2012
Cтолична «самогонодіяльність»

«Кому по сто грамів?» (Фото Юрія САПОЖНІКОВА.)

Міліція самогону не бачить

Територія автовокзалу «Видубичі», який закрили тогоріч улітку, і раніше не вирізнялася особливим «благоустроєм», чистотою і порядком. Але за останні півроку це стратегічно і транспортно важливе місце (поруч — станція метро та міської електрички) перетворилося на смітник. Після того як частину території, де зараз будують підходи до мосту імені Кирпи, відгородили металевим парканом, усі «торгаші» втіснилися у невеликий «п’ятачок» — між виходом до платформ електрички та виходом iз підземки. Отож масова торгівля тут стала глобальним явищем. Перелік товарів — від чипсів до светрів і домашніх тварин. Але є і таке, що зустрінеш у Києві нечасто. Поруч із ятками з контрабандними цигарками (на торгівлю якими, як уже писала «УМ», міліція не реагує) з’явилася й «новинка зимового сезону» — спиртне на розлив. Скляні пляшки горілки, коньяку та пластикові — із самогоном, стоять на столах торговок поруч із пиріжками. Ціни «демократичні» — від 3 до 10 гривень залежно від напою. П’ють горілку тут же — переважно ті ж будівельники та охоронці, що їдуть на роботу з передмістя. Правоохоронці ж у цьому порушення законодавства... не бачать. А дарма — за законом, «роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їхнiми виробниками, за наявності у них ліцензій». Та й за розпивання спиртного на вулицях передбачено адміністративну відповідальність.

Місце торгівлі з вигодами

Пояснення такій байдужості знаходимо за кілька хвилин. Один із продавців на запитання, чи важко тут «пробити» місце для торгівлі, відкрито говорить: «Усе залежить від товару: якщо фрукти — п’ять тисяч гривень за місце потрібно дати, якщо одяг, спиртне чи цигарки (вони не псуються, торгівля більш вигідна) — вісім тисяч гривень». Продавець каже, що платити потрібно міліції, однак «через одного чоловіка», і навіть пропонує допомогу — звести з цією людиною. До речі, виявилося, що за окрему плату можна тут й інші блага отримати — провести до свого столу електрику з трансформатора, що розташований на території будмайданчика, — про це треба з будівельниками домовлятися. Так можна й освітлення зробити, і мати куди мікрохвильову пічку ввімкнути.

А от смітниками торгаші не переймаються — їх просто немає, одиниці ставлять поруч із своїм місцем картонні коробки. Тому сміттям всіяне все навкруги. Смуга «чистоти» тягнеться аж до платформи міської електрички (а її місія, до слова, — покращувати транспортну систему столиці на час чемпіонату з футболу).

У контексті Євро–2012, до якого залишилося менше п’яти місяців, така «картинка» набуває особливої «екзотики». Просто цікаво: прибере київська влада лушпиння і самогон до початку чемпіонату чи залишить, аби показати наш «національний колорит»?

 

КОМЕНТАР ІЗ ПРИВОДУ

Віталій Черняховський,
голова громадської кампанії «Форум порятунку Києва»:

«Щоб змінити ситуацію зі стихійною торгівлею, потрібен спротив людей. Інших шляхів немає — проблема комплексна і всеосяжна. Потрібні пікети, звернення до міліції, прокуратури і таке інше. Адже тепер нелегальним торговцям стало вільніше дихати — у січні ухвалено рішення Київради, згідно з яким проти волі киян було легалізовано десятки тисяч лотків. Таким чином кримінальні дії було закрито цим папірцем. Такі рішення треба скасовувати шляхом подачі заяв до прокуратури міста Києва, щоб вона винесла протест. А на законодавчому рівні слід би встановити сувору відповідальність за встановлення кіосків і яток — штраф 17 тисяч гривень і конфіскація товару».

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>