Язик — у роті, а в державі — мова

Державна мова в Латвії єдина — латиська. І, попри активне небажання значної частини латвійського суспільства напружувати мозкові звивини, так залишатиметься й надалі. На референдумі, що відбувся минулої суботи, громадяни Латвії не підтримали ініціативу товариства «Родной язык» і висловилися проти надання російській статусу другої дер­жавної мови. «За» проголосувало менше 25% виборців із тих майже 70%, що прийшли на виборчі дільниці. Щоправда, значна частина російськомовного населення (319 тисяч із 2,1 мільйона, або близько 15% від загальної кількості громадян) країни не має права голосу. Зате ті, хто має, продемонстрували надзвичайно високу явку. Ще б пак, адже «узаконення» російської мови для росіян у країнах Балтії — справа принципу.

Утім й етнічні латвійці задніх не пасли: майже 71–відсоткова явка стала однією з найвищих в історії волевиявлення латвійських громадян. За даними Центрвиборчкому, участь у референдумі взяли навіть 100–річні пенсіонери з обох боків.

Не секрет, що це голосування було передусім політичним. Корінне населення Латвії сприйняло референдум як зазіхання на одну з основ державності, а влада країни активно, не приховуючи своєї позиції, виступала проти такого референдуму. Проте з огляду на кількість підписів під петицією про надання російській статусу другої державної, президент Андріс Берзіньш був змушений спершу внести на розгляд парламенту відповідний законопроект, а коли Сейм його провалив — організувати загальнонаціональний плебісцит.

Зрештою «ні» двомовності сказали всі регіони Латвії, крім Латгалії, де мешкають переважно російськомовні. У другому за величиною місті країни — Даугавпілсі — за надання російській мові статусу державної проголосувало 85,2% виборців. Як зазначають експерти, серед латиськомовних «за» другу дер­жавну віддали голоси менше відсотка громадян — передусім членів змішаних (з росіянами) сімей.

Президент Латвії Андріс Берзіньш подякував усім співвітчизникам, які «стали на захист державної мови та Латвії як єдиної країни у світі, де латиська мова, народні традиції і все латиське можуть існувати, розвиватися і об’єднувати всіх істинних патріотів, — заявив глава держави після оприлюднення остаточних результатів референдуму. — Це стало серйозним уроком для нашого суспільства. І я дякую всім, хто зумів зберегти в напруженій атмосфері референдуму холоднокровність і толерантність, не піддався на провокації та розпалювання ворожнечі».

Водночас, за словами Берзіньша, «треба пам’ятати, що із завершенням референдуму пробле­ма не вичерпується. Всі, хто хоче жити (в Латвії) на основі взаємної поваги і розуміння, мають негайно розпочати дискусію, діалог про те, як подолати підозри, образи та непорозуміння. В іншому випадку люди з екстремістськими поглядами зможуть так само маніпулювати нашим суспільством, як це нерідко траплялося раніше». Також президент закликав «розпочати серйозну дискусію про зміцнення Конституції та зміни моделі влади, щоб зробити Латвію сильнішою і убезпечити від будь–яких майбутніх загроз для основ державності».

ДО РЕЧІ

Як повідомляє Бі–Бі–Сі, за день до референдуму в небі над Балтійським морем з’явилися російські бомбардувальники. Латиські політологи назвали це цілеспрямованою провокацією й «демонстрацією сили», покликаною «натякнути» латвійцям на те, яким буде «правильне» голосування.

Напередодні голосування до Латвії приїхали російські дисиденти–опозиціонери Валерія Новодворська та Костянтин Боровой — із попередженням про те, що референдум «ініційований російськими спецслужбами». Удвох вони провели пікет біля посольства Росії в Ризі з гаслами «Путін, руки геть від Латвії!».

Офіційна Москва вустами представника МЗС РФ Олександра Лукашевича також висловила свою позицію. «Сподіваємося, що голос російськомовного населення буде почутий як урядовими колами цієї держави (Латвії. — Ред.), так і міжнародними організаціями, покликаними забезпечити виконання загальновизнаних норм у сфері дотримання прав та інтересів національних меншин», — йдеться в коментарі речника російського зовнішньополітичного відомства, опублікованому на сайті МЗС.