НОВИНИ ПЛЮС

Сталін чекатиме морального осуду ще місяць

Національна комісія з питань суспільної моралі планує через місяць надати свій висновок щодо пам’ятника Сталіну, встановленого на території Запорізького обкому Компартії. Про це на вчорашній прес–конференції заявив голова Нацкомісії Василь Костицький. Звернення із запитом, чи встановлення пам’ятника тоталітарному лідеру СРСР у публічному місці можна вважати пропагандою насильства, надійшло до Нацкомісії від прокуратури Запоріжжя. Комісія ж вирішила звернутися по фахові висновки до низки наукових інституцій, зокрема, Інституту філософії НАНУ, Інституту держави і права, Українського інституту національної пам’яті тощо. Отож, каже пан Костицький, остаточне рішення можна чекати не раніше, як за місяць.

Водночас він зауважує, що, ухвалюючи рішення, комісія також врахує рішення Апеляційного суду Києва від 13 січня 2010 року, в якому суд визнав керівників більшовицького режиму, в тому числі й Йосипа Сталіна, винними в геноциді в Україні 1932—33 років. Крім того, рішення з подібним формулюванням ухвалювали Парламентська асамблея Ради Європи, Європарламент, ОБСЄ. «Тобто є юридичні документи, які дають підстави говорити про культ насильства, який ілюструється особою Сталіна. Але чи встановлення йому пам’ятника можна трактувати як річ взаємопов’язану — будемо говорити після отримання висновку (згаданих вище наукових інститутів. — Ред.)», — каже пан Костицький.

Водночас слід знати, що Національна комісія з питань суспільної моралі схвалила відкриту заяву, в якій категорично виступає проти будь–яких спроб героїзувати людей, винних у вчиненні великих злочинів.

...а вірш «Убий п...са» — неосудний

Щодо скандального вірша Юрія Винничука «Убий п...са», то Василь Костицький укотре наголосив: Нацкомісія не даватиме йому оцінки, хоч як би на цьому не наполягав народний депутат Леонід Грач, котрий вбачає у вірші «поширення порнографії і пропаганду насильства». У вірші «немає нічого такого, що б відносилося до відання комісії», каже її голова: «Законодавство щодо захисту суспільної моралі чітко визначає, що є предметом відання комісії. Це пропаганда насильства, пропаганда алкоголізму, а не заклики «убий когось», невідомо кого, до речі».

Василь Костицький наголосив: якщо проблема захисту моралі «буде переходити у сферу політики і виходитиме за межі того, що називається інформаційною продукцією, Комісія не братиме до провадження такі речі... Ми не інквізиція, не суд і не правоохоронні органи».