Смерть в отруйному диму

На кладовищі села Кінецьпіль, що на Миколаївщині, поховали сімох дітей iз багатодітної родини Ковальових, які загинули під час страшної пожежі 13 лютого. Провести жертв нічного страхіття в останню путь прийшли всі мешканці села — більше трьох тисяч людей. Такої трагедії Кінецьпіль ще не знав...

Це була хороша і дружна родина

Рано–вранці траурна процесія довжиною в півкілометра вишикувалася біля двоповерхового будинку з обвугленими стінами. Чорні зіниці розбитих вікон на другому поверсі нагадували про той нічний жах, що стався тут пару днів тому. Однокласники загиблих дітей, які несли траурні вінки і портрети своїх загиблих друзів, раз у раз нишком витирали сльози... За словами односельців, жахливі крики обпаленої та закривавленої матері, яка в одну мить втратила сімох своїх дітей, назавжди застигли у їхніх вухах. А сліпучо–білий сніг перед будинком, де жила багатодітна родина, ще й досі вкрито чорним попелом та плямами крові.

— Людмила так страшно кричала, так благала врятувати її діток, — витираючи сльози розповідає сусідка сім’ї Ковальових Катерина Прокопенко, — в нічній тиші її крик звучав так моторошно, що мороз біг по шкірі. Це не було схоже на голос людини. Швидше — на безнадійне виття пораненої вовчиці. А що ми могли зробити? Пізно вже було: діти ще до того, як вигоріла вся квартира, задихнулися уві сні в отруйному диму...

Усі односельці в один голос твердять про те, яка це була хороша і дружна родина.

— Це зразкова родина... була, — зітхнувши, говорить односельчанка Варвара Коршун. — Бувало, зустрічаю маму Людмилу з дітьми, так завжди мене на ім’я по батькові назвуть, привітаються, гарного дня побажають. Світлі, добрі діти. Неможливо повірити, що їх більше немає...

Коли траурна процесія проходила повз місцеву школу, всі на хвилинку зупинилися: пролунав символічний «останній дзвоник» — останній для тих дітей, що їх у домовинах несли на кладовище. Через трагічну загибель дітей у школі оголосили траур і скасували всі святкові заходи з нагоди Дня святого Валентина. Яка може бути дискотека, коли в усіх таке горе?

— У нашій школі навчалися п’ятеро дітей iз сім’ї Ковальових: у першому класі — шестирічний Тимофій і семирічна Владислава. У четвертому — дев’ятирічний Веніамін, у сьомому — дванадцятирічний Валентин, а в старших класах — п’ятнадцятирічний Дмитро, — з тремтінням у голосі розповідає директор школи Надія Кравцова. — Дітки всі добрі та чуйні. У них було багато друзів, вони мали авторитет у ровесників. Завжди такі акуратні: добре одягнені, взуті. Просто зразкова сім’я! Ще у Ковальових було двоє дошкільнят — Антон і Олександра. Я досі не можу повірити, що всі вони загинули...

Главу сімейства переслідує злий фатум

З останніх сил тримався на похоронi батько багатодітної родини Павло Ковальов. Односельці сумно шепочуться між собою, що 49–річного чоловіка переслідує злий фатум. Адже десять років тому він уже поховав усю свою родину: тоді від отруєння грибами в один день померли його батько, мати і молодший брат. Чоловік ледве пережив ту трагедію. Тільки своєю сім’єю та дітьми й жив. Своїми малими він натішитися не міг. Старшенькі вже й по господарству допомагали: могли дров нарубати, прибрати в будинку, їсти зварити — справжні помічники! А молодшенькі радували своїми посмішками... І ось тепер він знову ховає свою родину. Ще вчора збиралися п’ятирічній Саші купити нову іграшку, а з Веніаміном разом «підтягували» математику, щоб у школі контрольну написав «на відмінно»... Як повірити, що їх більше немає? Куди нести свій серцевий біль? Підтримувала осліплого від сліз батька 19–річна дочка, яка лише дивом залишилася жива. В ту страшну ніч дівчина не ночувала вдома, бо поїхала на навчання до Одеси.

На лікування Людмили гроші збирали всім селом

А за життя 37–річної матері Людмили все ще борються медики опікового відділення Миколаївської міської лікарні. У жінки обпалено 70 відсотків тіла. За словами медиків, шанси вижити за таких важких ран — 50 на 50. Для її порятунку люди всім селом збирали необхідні 70 тисяч гривень. Однак, крім больового шоку і критичного фізичного стану, до страждань жінки додалися й душевні муки. Після того як медики змогли вивести жінку з несвідомого стану, вона дізналася про смерть своїх дітей і тепер живе тільки на знеболювальних і заспокійливих уколах. Чи витримає материнське серце цей біль?

Начальник управління охорони здоров’я Миколаївської облдержадміністрації Світлана Хотіна розповіла, що до постраждалої нікого не пускають, адже будь–яка інфекція може бути для неї смертельно небезпечною.

— Крім опіків шкіри, у Людмили — обширний опік верхніх дихальних шляхів та токсичне отруєння продуктами горіння (синильною кислотою), — розповіла Світлана Хотіна. — Людмилі Ковальовій промивають бронхи, дихальні шляхи, роблять інгаляції, переливання плазми, проводять дезінтоксикаційну терапію. Однак ситуацію ускладнює важка депресія, в яку жінка поринула після того, як дізналася, що її дітей більше немає...

Суттєво допомогли сім’ї Ковальових і представники облдержадміністрації Миколаєва: надали тимчасове житло для тих, хто вижив, а також оплатили похорон дітей i поминальний обід. Узяли на себе всі витрати з проведення ремонтних робіт у квартирі, що вигоріла дотла. Та чи зможе родина повернутися туди після пережитого?

Дітей убила синильна кислота

Співробітники МНС класифікували пожежу, що сталася в селі Кінецьпіль, як надзвичайну подію техногенного характеру регіонального рівня. Представники управління МВС у Миколаївській області швидко встановили, що причиною трагедії стало коротке замикання в електромережі, а дітей убив отруйний дим, який виділяють при горінні пінопластові блоки.

— Незадовго до трагедії глава сімейства найняв робітників, щоб зробити ремонт у будинку. Вирішили ґрунтовно підготуватися до холодної зими та обклеїли внутрішні стіни всіх кімнат утеплювачем iз пінопластових блоків. Навіть на стелі було це небезпечне покриття. Але ж цього робити категорично не можна, — розповідає начальник територіального управління МНС у Миколаївській області Максим Грицаєнко. — Ці блоки при горінні виділяють дуже токсичний дим і синильну кислоту. Досить двох–трьох хвилин вдихання цих випарів, щоб отримати смертельну дозу отрути. Коли рятувальники зайшли в кімнату, де були обгорілі тіла дітей, то поряд iз ними знайшли також труп кішки. Навіть тварина не встигла втекти і померла тією ж смертю: задихнулася від отруйних випарів. Якби це була просто пожежа, кішка першою підняла б тривогу і, можливо, змогла б попередити господарів про смертельну небезпеку. Або хоча б втекла з небезпечного місця, адже тварини краще відчувають наближення біди. Та кішка навіть не прокинулася...

Причину виникнення замикання в електропроводці, яке призвело до пожежі, з’ясовують співробітники МНС. За словами фа­хівців, швидше за все, сталося перевантаження мережі: для обігріву дітей уночі було ввімкнено масляний радіатор. А глава сімейства, не знаючи про це, рано–вранці, коли збирався на роботу, міг включити електрочайник. Тим самим він, сам того не бажаючи, перевантажив електромережу. Як тільки він пішов, у проводці спалахнула іскра й блискавично переросла в моторошну пожежу. Однак остаточну крапку в цій історії ставити рано: прокуратура Миколаївської області порушила кримінальну справу за фактом загибелі на пожежі сімох дітей і ретельно вивчатиме всі подробиці тієї жахливої ночі, щоб встановити істину.