Україна — Корея: 1: 10

Днями заступник генерального директора «Укрзалізниці» Леонід Лобойко повідомив про те, що шість замовлених урядом спеціально до Євро–2012 потягів південнокорейської компанії «Хюндай» надійдуть в Україну до 10 травня. По два таких потяги з дев’ятьма пасажирськими вагонами кожен залізничники прийматимуть щомісяця, починаючи з березня. Під час європейської футбольної першості вони з’єднають Київ із Харковом, Донецьком і Львовом. Водночас, оскільки згаданий масштабний контракт передбачає поставку в Україну десяти «корейців», ще чотири потяги з далекої азійської країни очікують уже після завершення Євро–2012. Їх планують пустити з Києва до Дніпропетровська та Одеси.

Однак ця оптимістична для звиклих до комфорту та підвищеної швидкості пасажирів новина не надто втішила вітчизняних виробників локомотивів і вагонів. Навіть з огляду на те, що після успішних випробовувань нового швидкісного потяга міжрегіонального сполучення з дев’ятьма вагонами підвищеної комфортності «Укрзалізниця» дала добро на його придбання, а міжвідомча комісія нещодавно «благословила» й серійне виробництво. Фахівці визнали: наші оновлені «хатинки на колесах» не поступаються корейським, а за окремими параметрами (скажімо, потенціалом швидкості) навіть переважають їх. І це тоді як українські промисловці, насамперед керівництво розквартированого в Кременчуці Крюківського вагонобудівного заводу, стукали в усі двері, аби одержати те ж таки «єврофутбольне» замовлення.

Та для «рідних» урядовців ближчою чомусь виявилася Корея... Тож на створення згаданого міжрегіонального швидкісного потяга не було виділено жодної копійки — нашим науковцям, інженерам і виробничникам довелося «витягувати» його за рахунок «внутрішніх резервів». Посилання ж на те, що їхні корейські колеги, мовляв, досвідченіші, та ще й умови банківського кредитування в Україні гірші, видаються непереконливими. Адже на тому самому кременчуцькому підприємстві пасажирські вагони виготовляють уже 10 років (із перших формували відомі «Столичні експреси»), за цей час там довели як власну конкурентоспроможність, так і здатність оперативно виконувати будь–які найскладніші завдання.

З точки зору економії коштів, переваги національного виробника також очевидні, адже закуплені в Кореї потяги незрівнянно дорожчі за український «аналог». Поки що, на жаль, єдиний проти десяти імпортних. За словами голови наглядової ради ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Володимира Приходька, якби оті 10 потягів виготовляли не в Кореї, а в Україні, то на цьому наша держава «зекономила б більше 133 мільйонів доларів». Не кажучи вже про те, що у пасажирському вагонобудуванні, окрім кременчуцького, задіяні ще десятки українських підприємств, які також втратили вигідні замовлення. Зате минулого року головного лобіювальника згаданого «азійського» контракту — віце–прем’єра — міністра інфраструктури Бориса Колесникова — в Кореї приймали найгучніше, з «імператорським» оркестром...