Криптоісторія і сміхокорекція. Глибинні сенси майже антиутопії «Чарівник країни Оз» та її українське видання
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Скандальний законопроект №9690 «Про повернення об’єктів культурної спадщини релігійним організаціям», запропонований групою депутатів на чолі з «регіоналом» Василем Горбалем, має хороші шанси розбитися об першу сходинку на своєму шляху до розгляду парламентом. Тобто бути відхиленим профільним комітетом Верховної Ради, у даному разі — Комітетом iз питань культури та духовності. Нагадаємо, йдеться про передачу частини об’єктів на території, зокрема, Києво–Печерської та Почаївської лавр у власність УПЦ Московського патріархату.
Проект документа ще не надійшов у Комітет iз питань культури та духовності, де переважають депутати від опозиції. «Можливо, надійде до середи, коли заплановано наше наступне засідання. Але шансів пройти наш комітет у цього законопроекту немає», — каже «УМ» представник «НУНС» Ярослав Кендзьор, який є заступником голови цього парламентського комітету. Рішення буде одностайним, упевнений Кендзьор, адже «всі розуміють, що не можна передавати такі визначальні історико–культурні пам’ятки одній iз конфесій».
«Утім, відповідно до регламенту Верховної Ради, навіть якщо Комітет не рекомендуватиме приймати такий законопроект і аргументовано доведе, чому він є неприйнятним і навіть шкідливим для держави, автори мають право винести його на голосування», — пояснює Ярослав Кендзьор, прогнозуючи, що саме так і станеться.
У Комітеті вважають, що мета проекту — не реституція, тобто повернення пам’яток церкві, як представляє це пан Горбаль, а насправді — приватизація. «Ми ставимо питання: а навіщо представники влади саме зараз, напередодні виборів, ідуть на це? Тим більше переконавшись, що лише поява законопроекту збурила частину суспільства, українську інтелігенцію? — розмірковує пан Кендзьор. — Гадаю, розуміючи свою тимчасовість і маючи більшість у Раді, яка за помахом руки Чечетова покірно голосує, вони хочуть провести приватизацію, зокрема, й цих культових для України пам’яток».
А що думає про передачу Київської лаври церкві «повпред» держави, тобто керівник Національного історико–культурного заповідника «Києво–Печерська лавра» Вікторія Ліснича? Уже три тижні як призначена на цю посаду, Ліснича свої думки приховує від мас–медіа. Досі не визначила свою позицію щодо того, куди в разі схвалення законопроекту переїдуть музейні цінності, чи будуть вони люб’язно подаровані церкві разом iз приміщеннями і правом власності? Учора «УМ» укотре не змогла отримати відповіді на ці питання. Отже, відсутність такий тривалий час відповіді на запити журналістів можна розглядати як відсутність і будь–якої фахової, посадової, громадянської позиції Вікторії Лісничої з даного питання.
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Покоління за поколінням ми падаємо у землю як зерна, але творимо щось більше за нас. Це прикінцева професорська цитата у новій - першій художній книзі історика і журналіста Олександра Зінченка "Два мільйони світанків (Трипільська таємниця)". >>
Вірші з трьох збірок поетеси і військовослужбовиці Ярини Чорногуз готують до друку в американському видавництві Arrowsmith Press в перекладі Амелії Глейзер. >>
Найчастіше у троїцьких букетах – чебрець, м'ята, любисток, меліса, барвінок, медунка, полин, деревій, звіробій. >>
У Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулася подія, яка щороку об’єднує драматургів, режисерів, акторів і глядачів навколо сучасних театральних текстів. >>
Окрасою селища Котельва на Полтавщині є фігурні мережані димарі. Блакитний — з білочками, сірий — з півниками, зелений — з квітами... >>