Шпигуни важливіші за космос

15.02.2012

Президент США Барак Обама вніс на розгляд Конгресу свій варіант бю­джету на наступний фінансовий рік (у Штатах він починається з 1 жовтня). Згідно з президентським прогнозом, його дефіцит становитиме близько 901 мільярда доларів (для порівняння: бюджет України на 2012 рік становить трохи більше 40 мільярдів). Утім для США це досить «терпимий» показник. На противагу європейським державам, які для порятунку своїх економік намагаються «затягнути пояси», Обама, навпаки, пропонує збільшити видатки, щоб стимулювати економічне зро­стання. Також законопроект передбачає виділити 350 млрд. дол. На створення робочих місць. Натомість багатим доведеться розкошелитися: тих американців, чий дохід перевищує мільйон доларів на рік, Обама пропонує обкласти 30–відсотковим податком.

Проте іноземних експертів чи не найбільше зацікавили інші статті видатків «обамівського» бюджету. Скажімо, на діяльність розвідки президент пропонує виділити 52,6 млрд. доларів. Це без урахування фінансування військової розвідки, бюджет якої — під грифом «цілком таємно». Таку чималу суму Білий дім пояснює тим, що «розвідка США й надалі працюватиме на завдання поразки «Аль–Каїді» та іншим екстремістам, попереджуватиме поширення зброї масового враження, проникатиме для здобуття інформації та її аналізу у найбільш важкодоступні об’єкти» тощо.

Американська шпигунська спільнота налічує 16 спеціалізованих закладів та відомств, діяльність яких координує директор національної розвідки. Тепер цю посаду займає Джеймс Клеппер. Серед них — ЦРУ, Розвідувальне управління міністерства оборони, розвідки ВПС, ВМС, Корпусу морської піхоти та Армії сухопутних військ, Агенція національної безпеки, ФБР, розвідувальні підрозділи Держдепартаменту, міністерств національної безпеки, енергетики та фінансів. Витрати на розвідку у США завжди належали до таємної інформації, але адміністрація Обами після приходу до влади 2009 року зробила висновок, що їх оприлюднення не завдасть шкоди країні.

Водночас на конкретні космічні програми НАСА у 2013 році чинний глава Білого дому запросив значно меншу суму — 17,7 млрд. доларів. Це на один мільярд менше, ніж у 2012–му. Обама пропонує урізати майже на 310 млн. доларів програму планетних досліджень, на яку планується виділити загалом 1,2 млрд. доларів. Жодного цента не передбачено на дослідження Місяця, зменшено асигнування марсіанських проектів.

Щоправда, фінансування Пентагону також буде зменшено. Обама просить у Конгресу на базові потреби міноборони у 2013 фінансовому році 525,4 млрд. доларів та окремо 88,5 млрд. доларів на ведення війни в Афганістані. Для порівняння, у поточному році ці видатки становлять, відповідно, 662 та 115 млрд. доларів.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>