Одинадцять вищих навчальних закладів позбулися ліцензій на надання освітніх послуг iз початку нинішнього навчального року. Про це вчора на прес–конференції повідомив голова Державної інспекції навчальних закладів Михайло Гончаренко. У шести з цих вишів анульовано ліцензії повністю, у п’яти — частково, тобто на підготовку кадрів за окремими спеціальностями. Всі студенти проблемних ВНЗ отримають можливість завершити навчання в інших університетах.
Голова Держінспекції наголошує, що ліцензії виш позбавляють тільки тоді, якщо порушення виявлено вже не вперше і вони справді серйозні. Наприклад, слабке кадрове, матеріально–технічне забезпечення плюс низька якість знань студентів. Її перевіряють за допомогою спеціальних контрольних. Це так звана перевірка залишкових знань, тобто в студентів–другокурсників, приміром, перевіряють те, що вони запам’ятали з предметів, які вивчали на першому курсі. Нерідко буває так, що вже через рік студенти дуже мало або ж узагалі нічого не пам’ятають iз того, що вчили торік. Так, у деяких приватних ВНЗ абсолютна успішність (це коли контрольні написані на «відмінно», «добре» та «задовільно») становить 5—35% при нормі 90%. А якісний показник знань (тобто тільки на «добре» та «відмінно») становить 0—20% при нормативі 50%!
Завкафедри економіки Полтавського національного технічного університету Віра Чевганова, яка входила до складу комісії з перевірки столичних вишів, пригадує, що в деяких університетах у навчальних програмах студентам рекомендують користуватися літературою 1990–х років та вже давно нечинною законодавчою базою. «Викладачів на кафедрах не вистачає. Деякі з них викладають одразу 8—10 дисциплін при нормативі максимум чотири предмети, — додає Віра Чевганова. — Але ж це столичний вуз, а не сільська школа, де один вчитель викладає математику, інформатику, історію і фізкультуру! Це недопустимо, якщо ми хочемо забезпечити студентів якісною освітою. Виявляючи виші, які не дають якісних знань, ми захищаємо студентів, їхніх батьків, що збирали гроші на навчання своїх дітей, і, зрештою, своє майбутнє, адже країні потрібні високоякісні фахівці».
Водночас Михайло Гончаренко наголошує: «Навіть якщо навчальний заклад позбавлено ліцензії, він не перестає бути суб’єктом господарської діяльності і його державна реєстрація не скасовується. Тому через рік ВНЗ може знову подати документи для повторного ліцензування. Звісно, якщо усуне виявлені недоліки».
Загалом iз вересня 2011 року перевірено 51 вищий навчальний заклад. Високий рівень підготовки, за словами Михайла Гончаренка, традиційно демонструють студенти провідних українських вишів, наприклад, Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Львівської політехніки, Донецького національного університету, Полтавського технічного університету. З приватних ВНЗ знаннями тішать студенти Міжрегіональної академії управління персоналом, Європейського університету, низки філій та інститутів університету розвитку людини «Україна».
МАЙТЕ НА УВАЗІ
Державна акредитаційна комісія анулювала ліцензії Українського фінансово–економічного інституту, Київського інституту соціальних та культурних зв’язків ім. княгині Ольги, Інституту екології та медицини, Міжнародного медичного коледжу, Західнодонбаського інституту економіки й управління (м. Павлоград) та коледжу при цьому ВНЗ. Львівський інститут менеджменту втратив право готувати бакалаврів за напрямом «Управління персоналом та економіка праці» і магістрів за напрямом «Маркетинг», Київський славістичний університет та його філії — за напрямами «Економіка підприємства», «Фінанси і кредит», «Менеджмент». Анульовано також ліцензії Скадовського відділення Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля, Кримської філії Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури та Рівненського інституту МАУП.