Сенат Чехії затвердив зміни до Конституції щодо порядку обрання президента. Після розпаду Чехословаччини 1993 року президентів Чеської Республіки на спільному засіданні обирали депутати Верхньої і Нижньої палат парламенту. Проте громадськість давно вимагала зробити вибори глави держави всенародними. Відповідну поправку до основного закону підтримали 49 із 81 членів Сенату. При цьому Верхню палату наразі контролює ліва опозиція на чолі з Чеською соціал–демократичною партією, яка послідовно виступала за обрання президента у парламенті, мотивуючи свою позицію тим, що в Чехії глава держави виконує лише церемоніально–репрезентативні функції. Есдеки погодилися змінити свою думку після того, як під час голосування цих поправок у Нижній палаті правоцентристська правляча коаліція погодилася додати до них пункт, що президентський імунітет діятиме лише під час виконання главою держави його прямих обов’язків.
Після здобуття незалежності у Чехії було лише два президенти, кожен з яких перебував на посаді по дві п’ятирічні каденції — покійний Вацлав Гавел і чинний глава держави Вацлав Клаус, термін повноважень якого спливає наступного року. Згідно із внесеними до Конституції поправками, на посаду президента може балотуватися кожен громадянин республіки, якому виповнилося 40 років.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
