Публічність і приватність — речі несумісні

Не тільки в Україні відомі люди не хочуть потрапляти на сторінки газет і журналів, якщо з ними не узгодили текст чи світлину. Щоправда, за кордоном зі ЗМІ «воюють» переважно зірки шоу–бізнесу та світської хроніки, тоді як у нас невдоволення висловлюють чиновники і можновладці, які живуть на кошти платників податків і просто зобов’язані звітувати про свої статки перед суспільством. Без сумніву, саме в їхніх інтересах Конституційний Суд нещодавно ухвалив рішення, згідно з яким використання та поширення конфіденційної інформації (даних про національність, освіту, матеріальний стан тощо) про особу без її згоди є втручанням у її особисте та сімейне життя, тому допускається винятково в інтересах національної безпеки. Втім Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі держави — члени Ради Європи, вважає інакше: засоби масової інформації можуть повідомляти про відомих людей і публікувати фото без їхнього дозволу, якщо мета публікації — інформування громадян, а не розвага. Такий висновок страсбурзькі судді зробили після розгляду скарги принцеси Монако Кароліни.

Сестра чинного правителя карликової держави вже неодноразово намагалася заборонити німецькій пресі публікувати її фото — з шопінгу, відпочинку, відвідання ресторанів тощо. Проте місцеві суди щоразу відмов­лялися задовольнити позови принцеси, оскільки вона є публічною особою, а отже, громадськість має повне право отримувати інформацію про її життя. Найбільше обурення принцеси викликала публікація світлин з їхнього з чоловіком відпочинку в Санкт–Моріці: фото з прогулянки подружжя журнал Frau im Spiegel проілюстрував статтю про тяжку хворобу батька Каролін — князя Монако Реньє — та подальшу долю його дітей.

Попри обурення Кароліни, німецький суд вирішив, що стан здоров’я князя та майбутнє монархії в Монако є суспільно важливою інформацією, а фото принцеси було використано з метою інформування читачів. Європейський суд з прав людини цю позицію цілком поділяє, тому позов монаршої особи відхилив, підтвердивши вердикт німецьких колег.

Отже, право на інформацію превалює над правом на особисте життя публічних осіб. Відтепер на таке рішення Європейського суду при розгляді аналогічних справ можуть посилатися учасники судових процесів у всіх країнах Ради Європи.