Рух проти запровадження обмежень в інтернеті набирає обертів. Цієї суботи масштабні акції протесту проти «антипіратської» угоди АСТА відбудуться у США та щонайменше у 20 європейських країн, серед яких Франція, Німеччина (в обох країнах до акції приєднається по 40 із гаком міст), Польща, Чехія, Румунія, Болгарія, Іспанія.

Не тільки в Україні відомі люди не хочуть потрапляти на сторінки газет і журналів, якщо з ними не узгодили текст чи світлину. Щоправда, за кордоном зі ЗМІ «воюють» переважно зірки шоу–бізнесу та світської хроніки, тоді як у нас невдоволення висловлюють чиновники і можновладці, які живуть на кошти платників податків і просто зобов’язані звітувати про свої статки перед суспільством. Без сумніву, саме в їхніх інтересах Конституційний Суд нещодавно ухвалив рішення, згідно з яким використання та поширення конфіденційної інформації (даних про національність, освіту, матеріальний стан тощо) про особу без її згоди є втручанням у її особисте та сімейне життя, тому допускається винятково в інтересах національної безпеки. Втім Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі держави — члени Ради Європи, вважає інакше: засоби масової інформації можуть повідомляти про відомих людей і публікувати фото без їхнього дозволу, якщо мета публікації — інформування громадян, а не розвага. Такий висновок страсбурзькі судді зробили після розгляду скарги принцеси Монако Кароліни.

Сенат Чехії затвердив зміни до Конституції щодо порядку обрання президента. Після розпаду Чехо­словаччини 1993 року президентів Чеської Республіки на спільному засіданні обирали депутати Верхньої і Нижньої палат парламенту. Проте громадськість давно вимагала зробити вибори глави держави всенародними. Відповідну поправку до основного закону підтримали 49 із 81 членів Сенату.