Із сумом пригадую протестнi акцiї «чорнобильцiв» та «афганцiв». Були вони, на мiй погляд, задуманi владою таким чином, щоб на них не потрапили заполiтизованi «чужинцi», якi могли б внести певнi корективи в саму суть задуманого — звести потенцiал протестiв до суто «шлункових», жлобських. І це майже вдалося: довiрливi бесiди з лiдерами певних груп, солодкi обiцянки, i результатiв було майже досягнуто — спрацювала ота «моя хата скраю»...
Хто виграв? У програшi — всi, i влада в тому числi, бо з часом прийде розумiння того, що вiдбувається нинi насправдi.
Можна не вiрити в iснування Бога, але жити за його приписами, збагачуючись духовно. А лише показово демонструючи свою «вiрнiсть», без духовного наповнення, можна зазнати втрат iз трагiчними наслiдками, як у 30–ті роки...
Здається, пiдiйшли до межi, за якою починається руйнацiя особистостi — влада насаджує свої стереотипи мислення. Аморальнiсть рефлективно провокує особистiсть до деградацiї — прикладiв можна навести безлiч.
Валентин СТЕЛЬМАХ
Буди, Чернiгiвщина