Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Кадр фільму «Прощання з королевою». (Фото з сайту populars.ru.)
Опісля можливого сніжку в четвер, 9 лютого, розпочинається один із найпрестижніших кінофестивалів світу — Берлінале, що триватиме до 19 лютого. Очікувань, як і завжди, чимало. І напевно, що буде чимало й розчарувань. Перше для нас — в офіційній програмі (два конкурси, а ще «Панорама», «Форум» і т.д.) у Берліні не буде нічого українського. Сказати, що це є несподіванкою, важко — бо ж не продукуємо ми стільки фільмів, аби претендувати на участь у всіх, без винятку, великих світових кінофорумах. Хоча неофіційна участь відбудеться — як, власне, і всі попередні роки: йдеться про український стенд на міжнародному кіноринку.
Відкривається фестиваль «Прощанням iз королевою» французького режисера Бенуа Жако — про долю французької королеви Марії–Антуанетти. У головних ролях — Діана Крюгер та Леа Сейду (остання відома головним чином завдяки недавньому фільму Вуді Аллена «Північ у Парижі»). Стрічка є екранізацією роману, написаного Шантель Тома, оповідь ведеться від імені фрейліни, і все відбувається в липні 1789 року, себто в дні революції. 65–рiчний Жако любить робити фільми про жінок і для жінок, — мабуть, і цей не буде винятком. Залишається тільки здогадуватися про мотиви обрання такої картини для фестивального старту.
У великому конкурсі привертає увагу картина «Машина Джейн Менсфілд» американського актора і режисера Боба Торнтона (востаннє ставив фільм уже десять літ тому, то були «Татусь й інші»). Це спільна робота росіян та американців. Наш інтерес визначається тим, що одним із продюсерів є Олександр Роднянський — киянин за походженням, а нині, опісля освоєння російської теле– і кіноіндустрії, успішно підкоряє і американський кінопростір. У фільмі йдеться про життя сім’ї південних американців зi штату Алабама впродовж 1969 року, чий плин збурюється опісля приїзду родини консервативних британців. Сценарій — самого Торнтона, і в ньому присутні автобіографічні мотиви. Главу сімейства грає Роберт Дюваль, а трьох синів — сам Торнтон, Кевін Бейкон та Роберт Патрік.
У конкурсній програмі також новий фільм британця Стівена Долдрі «Надто голосно й неймовірно близько» (а картина американська!). Десять років тому Долдрі у Берліні вразив багатьох картиною «Години». Цього разу мова про екранізацію роману Сафрана Фоера. В ролях — Том Хенкс, Сандра Буллок та Макс фон Зюдов. Традиційним є інтерес до видатного китайського режисера Чжена Імоу — цього разу ми побачимо його стрічку «Квіти війни».
Серед відомих імен — брати Тавіані («Цезар мусить померти»), німець Крістіан Петцольд («Барбара»). Поза конкурсом відбудеться показ режисерського дебюту Анджеліни Джолі — фільму «В країні крові та меду». Іншу знамениту американку, актрису Меріл Стріп, нагородять почесним «Золотим ведмедем».
Окрім російської копродукції «Машина Джейн Менсфілд», роботи наших сусідів представлені в «Панорамі» — фільмом «Конвой» Олексія Мізгірєва та «Форумі» — тут можна буде побачити стрічку документаліста Андрія Грязєва, присвячену радикальним акціям арт–групи «Війна».
А ще в рамках фестивальної програми відбудеться ретроспектива фільмів радянської кіностудії «Межрабпом» та її німецького філіалу Prometheus (1921—1936 роки). Це той «Прометеус», iз яким конфліктував Олександр Довженко, оскільки німці доволі безцеремонно перемонтовували його стрічки. Утiм тоді це було досить поширено (і в СРСР так само) — авторського права як такого ще не існувало. До ретроспективної програми, яку склали 44 картини, виготовили нові фільмокопії, німі стрічки будуть демонструватись під «живу» музику, а це завжди видовищно й ефектно... Утiм це далеко не єдина ретроспектива у традиційно багатому на події Берлінале.
І зрештою — судді. Журі очолить знаменитий британський режисер Майк Лі («Віра Дрейк», «Безтурботна», «Ще один рік»). Крім нього — фотограф і кліпмейкер Антон Корбайн (Нідерланди), режисер Асгар Фархаді (Іран), актриса Шарлотта Генсбур (Франція), актор Джейк Джилленхол (США), режисер Франсуа Озон (Франція), письменник Буалем Сансал (Алжир) і німецька актриса Барбара Сукова. Цікаве гроно імен!
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>