Війна Президента і комп’ютерних мишок

«Вєк свободи нє відать»?

Відповідь президентського речника Дарки Чепак, надрукована вчора газетою «Дєло», за стилістикою дещо нагадує фронтові зведення «Совінформбюро»: адміністрація Януковича «відбила атаки хакерів». Отже, влада виклик прийняла. Зрештою, куди ж вона дінеться... Оглядачі єдині в думці: перша в країні кібервійна стане приводом для влади взяти під контроль інтернет–простір.

У цьому, наприклад, певен політолог Вадим Карасьов. «Насамперед це позначиться на опозиційних сайтах, — розмірковує пан Карасьов. — Як це технічно зробити? Не знаю. Але ж є досвід Китаю та Білорусі, де блог можна завести тільки за паспортом. У цих країнах немає безіменних, неконтрольованих блогерів. Тому вважаю, що цей хакерський бунт носить реакційний, а не революційний характер: він дав підстави владі в тій чи іншій формі почати наступ на свободу в інтернет–просторі, однією з форм якої є опозиційні сайти».

Логічною виглядає спроба правлячої партії розшукати через СБУ заколотників. Принаймні саме з таким проханням, якщо вірити «Українській правді», учора Партія регіонів звернулася до Служби безпеки. Це теж спроба «персоніфікувати» інтернет–мережу, вирахувати конкретних недоброзичливих співвітчизників не за ніком, а «за паспортом». Речник СБУ Марина Остапенко відмовилася коментувати для «УМ» цю тему: «Я не можу надавати ніякої офіційної інформації ні з приводу запитів від ПР, ні з приводу погіршення роботи сайту».

Спадає на думку кривава пушкінська цитата про пугачовський бунт, бо «не доведи, Боже, бачити російський бунт, безсенсовий і нещадний». Чи такий безсенсовий нинішній бунт українських хакерів? Про кілька його уроків i висновків можемо говорити вже зараз.

Уроки кіберіади

Висновок перший. Мабуть, світоглядно–засадничий. Можновладці, середовище яких навряд чи насичене комп’ютерними геніями і постатями з модерним мисленням, зрозуміли, що ввірена їм на поталу держава стала частиною глобалізованого світу, світу сучасних технологій і викликів, які неймовірно вирішити за допомогою наряду «Беркута». У чомусь подібна ситуація спіткала два місяці тому й кремлівських «близнюків», було доведено: навіть у зацементованій авторитарним устоєм Росії масовий протест можливий, протест цей народжується у віртуальному житті й виходить «у реал», на Болотну площу та виборчі дільниці. Інакше кажучи, і в Україні владці потроху усвідомлюють, що вести країну далі в стоптаних радянських «лаптях» без втрат для себе стає складніше.

Висновок другий. Хакерський бунт незначною мірою, але сприятиме просуванню інформаційних технологій i комп’ютерної безпеки. Держава впритул стала перед потребою вдосконалення інформативної безпеки. Приміром, у відомстві Захарченка вже заявляють про потребу закуповувати нові захисні системи, адже сайт МВС мертво лежить три доби поспіль. Парадоксально, але речник МВС Володимир Поліщук навіть знаходить щось добре в поганій ситуації. Оптиміст. «Ми й не дуже засмучені (хакерськими атаками. — Ред.), — каже він у розмові з «УМ». — Це тільки піднімає рейтинг і популярність сайту».

Окрім того, війна комп’ютерних мишок, в ідеалі, повинна б наштовхнути на посилення розумної боротьби з піратством і захист авторських прав. Недоцільно закривати один файлообмінник і не чіпати інші. Нерозумно вимагати від українців купувати ліцензійні диски, якщо левова частка їх на ринку... теж підробна, тобто так само контрафактна, піратська.

І останнє. Не виключено, що «всенародні» хакери досягнуть первинної мети, і сайт ex.uа повернеться до мережевого життя. «У нас не було мети закривати цей ресурс, — переконує Володимир Поліщук. — Якщо на ньому не будуть з’являтися піратські версії і файли, то, може, найближчим часом сайт відновить роботу у звичному режимі. Ми не збираємося чинити перепон роботі даного сервісу. Коли закінчаться слідчі дії, то їм (власникам ex.ua. — Ред.) буде повернуто апаратуру та обладнання».