Що у нас робиться з медикаментами? Людей охоплює жах.
Їжа здебільшого отруєна, бо все вирощують на стимуляторах (антибiотиках) i все обробляють стабiлiзаторами (антибiотиками), а це все знижує iмунiтет. Гинуть дiти. Лiки ж переважно не лiкують, а навпаки — завдають шкоди здоров’ю.
Є якась межа. От i пiдiйшли ми до цiєї межi. Хiба Земля при цьому не перевернеться? По радiо i телебаченню — море радостi, танцi, спiви, гумор до непристойностi. Танцюємо над прiрвою.
У нас бiльше 130 нацiональностей. Хворiють усi.
Щодо мене особисто. Я немолода вже. Ще кiлька рокiв тому взяла в аптецi Ундевiт (виготовлено в Києвi) для пiдтримки органiзму. Розрiзала верх коробочки. Огидний запах карболки. Викинула. Торiк узяла якось спиртову настоянку валерiани (виготовлено в Житомирi). Якесь, вибачте, огидне гiрке пiйло. Вилила.
Та ось 3 сiчня зробила на нозi невеличку подряпину. Злегка помазала йодом (виготовлено в Житомирi, завод Янiвський). Та подряпинка загоїлася б i без йоду, бо кровi, власне, i не було. Але, думала, полiкуюсь. Пiсля йоду з подряпини зробилася рана, нога спухла. Згодом з’явився гнiй, навколо виникли невеликi ранки. Ходила до лiкарнi. Призначили рiзнi препарати. Нiчого не допомагало, поки знайома людина не дала менi саморобну домашню мазь.
Отак i харчуємося, i лiкуємося. Нехай би наших, народних, лiкували б лiками таки нашими, житомирськими, у районних полiклiнiках, бо всi рiвнi перед Богом... До речi, вже пишуть газети, що нам скоро будуть хлiб йодувати, аби були розумнiшими. А шлунок — це не нога. Утiм нехай йодують винятково для депутатiв Верховної Ради.
Ольга ЗГУРА
Київ