Заборонити опозиції проводити масштабні акції протесту, на які збираються десятки тисяч людей, російська влада вже не наважується. Хоча й запроторює їх якнайдалі від центру Москви — на Болотну площу (саме там відбудеться й запланований на суботу наступний великий мітинг), проспект Сахарова тощо. Але вбачати в цьому кроки до демократизації не варто. Свідченням тому, що йдеться лише про банальний острах, є ставлення російських можновладців до маленьких осередків протесту, які, як і раніше, жорстко розганяє поліція.

Майже чотири мільйони китайців залишилися без водопостачання внаслідок однієї з найбільших за останні роки екологічних катастроф. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, на території Гуансі–Чжуанського автономного району, що на південному заході Китаю, стався викид у річку Лунцзян близько 20 тонн сполук високотоксичного кадмію. Це один із найсильніших канцерогенів, тож забруднену ним воду не можна не лише вживати, а й користуватися нею для купання, прання тощо.

Інтернет вирує: протести проти «антипіратської» угоди АСТА, яка обмежує свободу у всесвітньому павутинні, з кожним днем набирають обертів. А в Польщі та Словаччині тривають вуличні акції протесту із закликами до парламентів не ратифікувати цей документ. Польські публіцисти порівнюють масштаби демонстрацій, у яких бере участь переважно молодь, із протестами напередодні створення 1980 року незалежної профспілки «Солідарність». Тільки тепер покоління, яке виросло на свободі інтернету, створює свою «солідарність свободи». На думку соціологів, завдяки цим акціям раніше аполітична молодь учиться громадській активності.

Скасування депутатської недоторканності — майже безнадійна справа не лише в Україні. Пройшовши до парламенту, політичні сили зазвичай одразу «забувають» власні передвиборчі обіцянки відмовитися від імунітету й охоче ним користуються. Щоправда, трапляються з цього правила й винятки.