КПК від Януковича

Наступного вівторка — 7 лютого — розпочинає роботу десята сесія Верховної Ради шостого скликання. Одним з першочергових законопроектів, який має розглянути парламентська більшість, є направлений до ВР ще на початку січня президентський проект Кримінально–процесуального кодексу. В адміністрації Президента розраховують, що парламент ухвалить його у першому читанні вже наступного тижня, у другому читанні — через два тижні, наприкінці лютого, а вже на початку березня документ надійде на підпис главі держави. Передбачено, що після ухвалення кодекс набуде чинності рівно через півроку. Утім ставлення до цього законопроекту Януковича в середовищі парламентаріїв та юристів неоднозначне. Опозиція налаштована вносити до нього суттєві зміни.

Новації

Радник Президента Андрій Портнов, який власне доклався до розробки проекту КПК, уже півмісяця не стомлюється нахвалювати власне «дітище» під час брифінгів та телеефірів. Мовляв, підготувавши цей законопроект, Україна нарешті виконала міжнародне зобов’язання, узяте ще у 1995 році. І додає, що перед направленням до ВР проект нового КПК пройшов дві міжнародні експертизи. На Банковій припускають, що між ухваленням законопроекту в першому і другому читаннях до нього можуть бути внесені поправки, але наголошують, що дуже важливо, щоб незмінною лишалася суть нового КПК.

Серед низки новацій, які містить проект КПК і які нібито мають поліпшити кримінальний процес в Україні, пан Портнов, перш за все, називає запрова­дження нового для України запобіжного заходу — «домашній арешт».

Інша новація запропонованого КПК: у залах суду мають демонтувати металеві клітки для підсудних і замінити їх на загорожу зі скла або органічного скла, згідно з міжнародними стандартами. Утім, далеко не всім підсудним це нововведення було до душі. Екс–глава МВС Юрій Луценко днями висловився категорично проти цієї новації. Металеві ґрати в залі суду більше подобаються лідеру «Народної самооборони», оскільки скляна загорожа, на його думку, завадить спілкуванню підсудних зі своїми адвокатами.

«Це крок до погіршення умов підсудного. В пластиковій клітці буде надзвичайно парко влітку, буде погано чути, буде обмежено спілкування з адвокатами», — каже пан Луценко.

Практикуючі адвокати не такі категоричні у цьому питанні. «Певна зручність й оперативність у спілкуванні із підзахисним через ґрати перед початком судового засідання та під час перерв, звісно, є, — зазначив у коментарі «УМ» співвласник адвокатського об’єднання «С.Т. Партнерс» Сергій Тюрін. — З іншого боку, захисники мають право на побачення із підзахисним, під час яких ніхто не заважає вибудовувати спільну позицію на процесі, тактику та стратегію захисту».

Юля і Юра були б на волі?

Серед іншого, у проекті КПК законодавець обмежує термін тримання під вартою під час слідства — до шести місяців для обвинувачуваних у нетяжких злочинах і до року — для обвинувачених у тяжких злочинах. Що й казати, якби в Україні вже діяв новий КПК, екс–главі МВС Юрію Луценку не довелося б уже чотирнадцятий місяць поспіль сидіти в СІЗО. А екс–Прем’єр Юлія Тимошенко, засуджена до семи років позбавлення волі, відповідно до ст. 365 КК, узагалі мала б шанс не потрапити до Качанівської жіночої колонії у Харкові.

«У випадку, якби діяв новий Кримінально–процесуальний кодекс, людина, яку б обвинувачували за 365 статтею, мала б усі законні можливості не потрапити до місць попереднього ув’язнення, — пояснив пан Портнов на одному з телеефірів. — Суд був би зобов’язаний визначити заставу в такому випадку. Більше того, у адвокатів значно збільшується інструментарій для захисту».

Звісно, про нещодавні припущення Президента Януковича, озвучені ним у Давосі, щодо можливої зміни статей, за якими була засуджена Тимошенко, у даному випадку не йдеться. Тоді глава держави переклав відповідальність на депутатів, мовляв, саме вони мають дати відповідь на це питання. І парламентська більшість, вустами першого заступника голови фракції Партії регіонів Михайла Чечетова, вже дала відповідь: ніхто не збирається декриміналізовувати статті, за якими засуджена Юлія Тимошенко.

«Президент висловився як політик. Ми не змінюємо свою позицію. Бо ж серйозні люди ніколи не дригаються і не шарахаються. Ми не будемо міняти закон під одну людину, — заявив днями пан Чечетов. — В Україні є законодавча влада — це Верховна Рада, і Президент на неї не впливає».

Натомість народний депутат від фракції БЮТ Андрій Павловський, який уважно вивчив президентський КПК, зауважує, що цей проект не містить положень, які дали б змогу звільнити політв’язнів. «Янукович учергове увів в оману представників європейської спільноти, — каже БЮТівець. — Тому після поновлення роботи Верховної Ради представники БЮТ знову будуть намагатись внести необхідні зміни вже в новий проект КПК».

Бути хаосу у судочинстві?

Критикує законопроект Банкової і нардеп від «НУНС», перший заступник голови Комітету ВР з питань правосуддя Юрій Кармазін. На його думку, якщо президентський проект набуде чинності, судочинству не уникнути хаосу. Проаналізувавши більшу частину проекту КПК, пан Кармазін каже, що «загальні його положення дуже гарні, водночас про статті таке сказати не можна».

Депутат стверджує, що у запропонованому кодексі не передбачено зміну системи досудового слідства, практично не впроваджується, «як того хотілося б і як це є в цивілізованих країнах», інститут суду присяжних, не прописано, на який термін обирається слідчий–суддя, яким чином звільняють його тощо.

При цьому Юрій Кармазін констатує, що парламент таки ухвалить КПК: «За помахом руки Чечетова, я абсолютно не сумніваюсь, буде прийнято кодекс, підписаний Президентом, але думаю, що за чинності цієї Ради цей законопроект не вступить в силу, і навіть за чинності цього Президента не вступить — він буде розтягнутий у часі».

Модель інституту суду присяжних, яку в проекті пропонує Банкова, хвилює і колишнього міністра юстиції, а нині президента Інституту правової політики Миколу Оніщука. Він переконаний, що Верховна Рада має змінити запропоновану модель та юрисдикцію суду присяжних, оскільки останні не дозволять суттєво вплинути на рівень гарантій захисту прав підсудного.

«По–перше, запропонована модель суду присяжних має обмежене застосування — лише у випадку звинувачення особи у скоєнні злочину, за який перед­бачається покарання у вигляді довічного ув’язнення. По–друге, склад суду присяжних — двоє професійних суддів та троє присяжних — практично девальвує саму суть такого суду», — наголошує «нашоукраїнець» Оніщук.

Екс–міністр вважає, що в Україні варто застосувати найпоширенішу та ефективнішу модель, за якою суди присяжних розглядають лише питання факту злочину та наявності вини, питання ж кваліфікації правопорушення та міри покарання має бути компетенцією винятково професійного суду.

А ТИМ ЧАСОМ...

Президент України Віктор Янукович найближчим часом внесе до Верховної Ради проект нового закону «Про адвокатуру». За словами радника Президента, керівника Головного управління з питань судоустрою АП Андрія Портнова, законопроект буде внесено приблизно в середині лютого, тим більше що він уже пройшов міжнародну експертизу у Венеціанській комісії. Законопроектом передбачено, що «винятково адвокатським самоврядуванням будуть вирішуватися всі питання, у тому числі кваліфікаційні та дисциплінарні». У подальшому на Банковій планують завершити роботу над новим Законом «Про прокуратуру».