Зараз в унiверситетi тихо, бо карантин. (Фото з сайту vk.com.)
За матеріалами перевірок Державної інспекції навчальних закладів України, Державна акредитаційна комісія (ДАК) анулювала ліцензію на спеціальність «Облік та аудит» Київського славістичного університету (КСУ). Але це не означає, що студентам терміново треба шукати інше місце навчання. Рішення комісії набуде чинностi лише після завершення цього навчального року. Тобто останній курс отримає дипломи, довчаться до кінця року й студенти інших курсів. Крім того, керівництву Київського славістичного університету доручено в тижневий термін вивести своїх студентів з неприйнятних для навчання та проживання навчальних приміщень та гуртожитків та упродовж трьох місяців усунути виявлені недоліки і порушення з надання освітніх послуг.
На цьому можна було б завершити статтю, якби не цікаві подробиці з життя вищезгаданого навчального закладу в останні півроку. В університеті припускають, що перевірки були невипадковими. І кажуть, що дехто вподобав землю, яку займає даний ВНЗ.
Як розповіли «УМ» у керівництві Славістичного університету, «проблеми виникли рік тому, й аж ніяк не навчального характеру. З осені 2010 року почалися постійні перевірки. За минулий рік провели декілька перевірок, що дуже гальмувало навчальний процес. Взагалі , все це схоже на кампанію із закриття всіх недержавних вишів. Що з цього вийшло, ви бачите самі».
Також для багатьох є абсолютно неприйнятною перспектива виселення студентів iз гуртожитків. «У нас нормальні умови для проживання. І ні для кого не секрет, що в гуртожитках живуть тi, хто не може собі дозволити наймати квартиру. Тому виставляти нас на вулицю зараз, в 20–градусний мороз, — це злочин», — кажуть студенти закладу.
Щодо приміщень, які начебто з проблемами, то «нам відмовили тільки в оренді по вулиці Анрі Барбюса, хоча ще півроку тому ми отримали всі необхідні документи на дозвіл. Кажуть, що це приміщення аварійне, але таких документів ніхто не показує», — поснюють в університеті. В цьому ж приміщенні навчаються і діти з геологорозвідувального технікуму.
«От де дійсно все добре, так це в приміщенні Української фондової біржі, де навчається частина студентів КСУ. Немає проблем і у наших філій, яких усього п’ять. В Миколаєві ми навіть купили приміщення. Загалом, як не парадоксально, але Табачник нас хвалив за те, що ми створили гарний навчальний заклад», — кажуть в керiвництвi ВНЗ.
Щоб захистити рідну альма–матер, на вищезгадане засідання ДАК намагалися прорватися студенти університету. Вони хотіли передати звернення до міністра Дмитра Табачника, але їх не пустили.
Єдиний зі студентів, якому вдалося потрапити на засідання ДАК, голова профспілки студентів та аспірантів КСУ Артем Горбенко, прокоментував «УМ» ситуацію: «Що ми бачимо на даний момент? В університету намагаються забрати будівлі. Для чого? Усе дуже просто — у нас дуже цінна земля. Замість будівлі університету набагато вигідніше поставити розважальний комплекс. До речі, він вже існує на папері у вигляді макету. А найцікавішим для мене виглядає той факт, що на місці, де розташована наша оболонська філія, де ми фактично з нуля відновили будівлю одна будівельна фірма дуже хоче побудувати будинок. Настільки сильно хоче, що вже демонструє його проект на своєму сайті». «УМ» перевірила сайт вказаної хлопцем компанії — дійсно, віртуальний багатоповерховий будинок уже існує за абсолютно реальною адресою, де наразі розташована філiя КСУ. Ще, за словами хлопця, на комісії президент КСУ вимагав, щоб «наших студентів перевели в інші виші, але з оплатою такою ж, як у нас. На це довго не хотіли погоджуватись. У результаті це питання не вирішили й досі».
«Ще дивує той факт, якщо ми дійсно такі погані, то чому комісія не звернула увагу на те, що у нас проходять практику студенти з Чехії, Франції, Польщі та Швеції? — каже Артем Горбенко. — А що найбільше нас обурює, так це той факт, що Міністерство освіти безпідставно тисне на нас своїми перевірками. Остання, до речі, ще й вразила хамським ставленням до студентів, коли члени комісії безцеремонно зривали пари та не давали нормально проводити лекції».
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
