Півтора року тому в столиці розпочалися зйомки альманаху «Закохані в Київ». Анонсуючи свій проект як аналог титулованим «Париж, я люблю тебе» та «Нью–Йорк, я люблю тебе», продюсер Володимир Хорунжий наголошував також на тому, що картина є «іміджевим кінопродуктом з суттєвою комерційною складовою». І дуже просив не плутати її з туристичним путівником, оскільки це «фільм про людей». До речi, «Закохані в Київ» — перша на 100 відсотків вітчизняна картина, повністю відзнята та змонтована на базі українських продакшн–студій.
9 лютого альманах виходить в український прокат.
— Ми розраховуємо і на світовий прокат, — говорить продюсер, — СНД і Балтія — перший етап. Кількість копій залежить від цифрових проекторів і настрою власників кінотеатрів. В Україні таких залів небагато, в Росії — більше. Але сам факт прокату є великим досягненням для нас усіх.
— З якими труднощами довелося зіткнутися, працюючи над фільмом?
— Ніяких особливих труднощів не було. Просто альманах ти знімаєш не один, його знімають вісім різних режисерів. Кожна історія хоч і належить до жанру короткометражки, але тут присутні всі атрибути повного метру.
— Чи довелося під час зйомок щось залишити за кадром?
— Сюжети для фільму ми відбирали серед вісімдесяти сценаріїв. Спочатку розглядали синоптичні ідеї–пітчі, наступним етапом, після якого з дистанції зійшли більшість претендентів, став процес перевтілення ідеї у сценарій. З них ми й відібрали вісім найкращих.... Один з епізодів, уже відзнятий, довелося залишити в пості. Не пішов, як було заплановано...
Альманах «Закохані в Київ» складається з новел «Рука» Олега Борщевського, «Туфлі» Дениса Гамзінова, «Дещо» Ольги Гібелинди, «Собачий вальс» Тараса Ткаченка, «Три слова» Іллі Власова, «Остання ніч грудня» Олега Борщевського, «Вєрні маю любофь» Артема Семакіна і «Втрачений у місті» Валерія Бебка. Головні ролі виконали Ада Роговцева, Віталій Лінецький, Георгій Хостікоєв, Олена Фесуненко, Микола Олійник, Іван Дорн...
Прем’єра фільму відбулася минулого року на МКФ у Монако, також стрічку показували в Канні. Фільм отримав більше 40 запрошень на участь у кінофестивалях iз різних країн світу.
«Закохані у Київ» увійшов у десятку кращих фільмів на 86–му Російському міжнародному кіноринку, на Одеському МКФ премію імени Миколи Шустова за найкращий український фільм отримала короткометражка Тараса Ткаченка «Собачий вальс». На фестивалі в Бодеґа Бей (США) отримала нагороду історія Ольги Гібелинди «Дещо». Головні призи на щорічному українському кінофестивалі «Відкрита ніч» узяли «короткометражки» «Собачий вальс» Тараса Ткаченка та «Рука» Олега Борщевського. На IX Міжнародному фестивалі православного кіно «Покров» Аду Роговцеву і Миколу Олійника нагороджено за найкращі жіночу та чоловічу ролі в новелі «Собачий вальс», а на Бердянському міжнародному кінофестивалі альманах виборов гран–прі.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
