Мінус 33 уночі — нетипово для України. Але ж жити можна! Щоб стало вам, читачу, тепліше на серці, нагадаємо, що найхолоднішим місцем на Землі є Антарктида — там, на станції «Восток», у 1983 році було зафіксовано температурний рекорд, який тримається по сьогодні, — мінус 89°C. А якщо говорити про місця, де живуть не тільки полярники у спеціально обладнаній станції, а й звичайні люди, то це селище Оймякон в Якутії. Воно є «холодостійким» рекордсменом серед населених пунктів планети. А найнижчу температуру в Оймяконі було зафіксовано 26 січня 1926 року: мінус 72 градуси за Цельсієм.
«УМ» поспілкувалася з колишнім жителем Вінніпега, Істаном Розумним, який зараз мешкає в Києві. За словами юнака, нинішня українська температура — «це нічого надзвичайного»: «У Вінніпегу зимовою нормою вважається мінус 30—35 градусів удень. Що вночі відбувається, навіть не хочу знати. І такі морози тримаються не день–два, а цілими тижнями. У такі морози я, бувало, виходив на подвір’я з чашкою гарячого чаю, вихлюпнув його в повітря і вже на землю чай падав у вигляді льоду».
Парадоксально, але за спогадами Геннадія Міліневського, який свого часу брав участь в експедиції на станцію ім. Вернадського, що знаходиться в Антарктиді, ніяких екстремальних температур не було. «У нас середня температура була –19 і навіть вище. Влітку ж узагалі до +10. Утім українська станція розташована «на краю» льодового континенту. А от в американців на базі звична температура мінус 50, але до них від нас — 2500 км».
Як розповідає киянин Павло Забава, який кілька років тому мешкав у місті Іланськ Красноярського краю Росії, теперішні морози — просто Гаваї порівняно з тими, що він пережив у Сибіру. «Найбільш екстремальний рік був, коли температура впала до –56 градусів. Від морозу піднявся такий туман, що я не бачив далі двох метрів. Чув лише, як репаються дерева навкруги. А найстрашніше, що птахи просто в польоті замерзали і падали на землю. Також пам’ятаю, коли цілий березень стояла температура –42».