Пес Барбос і в Європу крос

17.06.2004
Пес Барбос і в Європу крос

Тамара Тарнавська прощається зi своїми вихованцями перед подорожжю. (Фото Олексія ІВАНОВА.)

      Ми можемо безліч разів називати себе європейською країною, гордо тицяючи пальцем у місце на мапі, яке означає центр Старого Світу. Але цього замало, щоб дійсно називатися європейською (читай: цивілізованою) країною. Впевнена, прочитавши до кінця цей матеріал, багато хто покрутить пальцем біля скроні. І подумає щось на зразок: «Та вони там із жиру бісяться у своїй ситій Європі». Втім про все по порядку.

      Минулого тижня до «ситої» Європи з України відбув гуманітарний вантаж. Щоб доставити його у Німеччину, тамтешні громадяни збирали кошти, шукали транспорт, зрештою, самі ж приїхали і забрали його. Для цього двоє волонтерів спеціально взяли на роботі відпустку на кілька днів. «Цінності», які повезли в свою країну німці, — це 58 собак. Зауважте, не породистих вихованців елітних розплідників, а звичайних барбосів із підворіття. Організувало експедицію київське товариство захисту тварин SOS.

      — Ми вже вдруге беремо участь у міжнародній доброчинній акції «Милосердя без кордонів», — розповіла «УМ» президент SOS Тамара Тарнавська. Півроку тому ми відправили до Німеччини 50 тварин. Усі вони там знайшли нових господарів: як доказ товариство отримало безліч листів і фото вихованців нашого притулку, для яких розпочалося інше життя. Тепер нових господарів матимуть ще 58 собак. Тут вони, як і ті, що поїхали раніше, були безнадійними, їх ніхто ніколи не взяв би. Адже серед «переселенців» — дев'ять тварин-калік, які не мають однієї лапи, одна взагалі без шерсті  (що з цією собакою сталося, ми й самі не знаємо — її підкинули до нашого притулку), декілька сліпих, глухих собак, а також старих — їм по 10-12 років і більше. А там на них чекатиме інше життя — турбота, хороше лікування — дехто з минулорічних «інвалідів» у Німеччині вже на протезах бігає!

      Майже половина «емігрантів» — звичайні безпородні дворняжки. Поїхав за кордон навіть доморощений Бен Ладен — так назвали фокстер'єра, який через свій провокаційний характер не давав спокійно жити всьому притулку. Де Бен Ладен — там обов'язково гризня і шкода: то бійку у вольєрі спровокує, а сам утече, то вириє яму і випустить на волю із загорожі всіх...  

      Виїхали собаки на спеціально обладнаному автобусі, де для кожного — окремий контейнер, а в салоні підтримується відповідний мікроклімат. Торік на пропускному пункті «Мостиська» тварин без будь-яких очевидних причин «маринували» 28 годин. Цьогоріч без проблем перетнули український кордон у пункті «Корчова». Однак історія повторилася на території Польщі — там піддали сумнівам державнi ветеринарні сертифікати на тварин. Довелося підняти на ноги німецьке і польське посольства, вести тривалі перемовини з польськими митниками. «Проблема владналася лише через 18 годин, коли ми пообіцяли, що обов'язково розповімо в західній пресі, як, вступивши до Євросоюзу, Польща блокує гуманітарні акції», — каже пані Тамара.

      Бідолашні «емігранти» майже добу  терпляче чекали розв'язки. У цей час на території України митники та працівники ветеринарного пункту зібрали гроші, щоб купити їжу трьом людям, які супроводжували «собачий» фургон, і тваринам (планували ж добратися значно швидше, тож свої запаси не розрахували). Купив і передав їжу німецьким волонтерам звичайний польський турист, який надзвичайно поспішав, але залишився і шість годин допомагав бранцям кордону чим міг. «Ми надзвичайно вдячні усім людям, які подали нам руку допомоги в такій ситуації, — каже Тамара Тарнавська. — Ми переконалися, що милосердя без кордонів таки існує, просто все залежить від конкретних людей — обов'язково знайдеться хтось, хто створить перепону замість поспівчувати».

      Багатьох  українських переселенців у новій країні розібрали ще по дорозі — фургон зупинявся в кількох містечках, де на хвостатих «українців» уже чекали. Задовго до акції в Німеччині було розгорнуто інформаційну кампанію: фото собак розмістили в інтернеті, тож деякі хазяї вже давно приглянули собі чотирилапих друзiв. Тамара Тарнавська каже, що на наших собак узагалі там існує попит, бо, попри їхню безпородність, вони добре виховані, лагідні, вдячні. У цьому напрямі німці працюють не тільки з Україною, і, скажімо, бобики та тузики з Туреччини — такого успіху не мають через свій жахливий темперамент: порозумітися з ними новим хазяям нерідко буває складно. З огляду на це у вересні є намір відправити з України ще одну партію тварин.

      Наразі у притулку товариства SOS у Пирогові залишилося понад 350 собак та понад сто котів. На батьківщині навіть здорових тварин неохоче розбирають. Для порівняння: за півроку з притулку взяли 35 тварин, а в Німеччину за два рейси поїхало більше ста. «Українці хочуть породистих, із родоводом, з паспортом та ще й молодих і здорових — до нас такі потрапляють рідко», — каже пані Тарнавська.  Тоді як за кордоном урятувати дворнягу — навіть не справа престижу, а норма...

  • Пташку шкода!

    Про древню традицію випускати з кліток птахів на свято Благовіщеня, напевно, чули всі. А от мені все ж таки хотілося б розповісти про хлопця, який не тільки випускає птахів із кліток, а ще й попередньо лікує їх скалічені тіла та крила. Дмитру Максименку лише 21 рік, але своєю незвичайною волонтерською діяльністю він займається вже більше семи років. >>

  • Замість «будки» — євродім

    Двадцять років тому колишній киянці, яка довгий час мешкала y Європі, Тамарі Тарнавській вперше на теренах СНД вдалося зареєструвати Міжнародне товариства захисту тварин SOS. Тоді за кілька років силами організації було закрито міську «шкуродерню» та відкрито на її місці притулок для безпритульних тварин. Не без участі товариства в Україні з’явився Закон «Про захист тварин від жорстокого поводження». >>

  • Вепри на замовлення

    Ця історія встигла обрости стількома пікантними подробицями, що може претендувати на справжній детектив. Тут є все — і звалені в купу «жертви», і зацікавлені сторони, і навіть відкрите кримінальне провадження. >>

  • Смугастий рейс

    За ті півтора року, поки триває воєнне протистояння на сході нашої країни, меценат із Генічеського району Олексій Гетта прихистив у своєму сафарі-парку більше ста п’ятдесяти тварин із цирків та приватних зоопарків. Леви, ведмеді та інші тварини, як і люди, стали біженцями із зони АТО на сході України. >>

  • Волохатий «тренажер»

    Зоозахисники Львівщини б’ють на сполох. Вони вже не перший рік намагаються визволити двох бурих ведмедів, які живуть у собачому розпліднику і яких використовують як живі «тренажери» для нацьковування мисливських собак. «Три роки тому до нас звернулися мешканці села Брониця Дрогобицького району. Власне там, неподалік, і розташований розплідник лайок «Енейко», — розповідає представник Асоціації зоозахисних організацій України Марія Трунова. >>

  • Святе місце — порожнє?

    Скандально відомий директор Київського зоопарку Євген Кирилюк написав заяву про звільнення. Про це на своїй сторінці у «Фейсбуці» повідомив радник голови КМДА Дмитро Білоцерковець. Щоправда, у прес-службі Київського зоопарку, куди «УМ» звернулася по офіційний коментар, цю інформацію не підтвердили і не спростували, порадивши надіслати інформаційний запит на ім’я начебто вже звільненого директора. >>