Олександр Томашов — начальник пожежної частини Святошинського району міста Києва. У 1986 році став одним із тих, хто, ризикуючи власним життям, рятував Україну від наслідків чорнобильської катастрофи. Він вважає, що рятувати людей — його життєве покликання. «Робити добро — це велика життєва місія, а для пожежників — це повсякденна робота», — говорить Олександр. Співробітники вважають Олександра прикладом для наслідування, і саме тому номінували його на конкурс для участі в Естафеті олімпійського вогню у Києві 5 липня.
— Чому ви вирішили стати пожежником?
— Ви знаєте, на мій життєвий вибір вплинула відважна робота пожежників під час аварії на
ЧАЕС. Коли сталася чорнобильська аварія, у мене завершувався термін служби у внутрішніх військах. Наша частина мусила їхати до зони ураження. У кожного військовослужбовця з нашого підрозділу була змога відмовитися від відрядження до Чорнобильської зони, адже ми практично завершили свою службу. Проте жоден з нас не зробив цього. Ми розуміли, що їдемо захищати простих людей від катастрофи. Ледь не кожен день ми бачили, як ці мужні люди, ризикуючи власним життям, робили все, аби ліквідувати наслідки аварії. Пропрацювавши рік пожежником після звільнення з лав Збройних сил, у 1987 році я вирішив вступити до Львівського пожежного технічного училища, який закінчив з відзнакою. А з 1989 року працював у самостійній державній пожежній частині з охорони Ленінського району Києва. А з 2000 року очолюю пожежну охорону Ленінського, а потім Святошинського району.
— Чи траплялися у вашій роботі якісь курйозні випадки?
— Так, найкумеднішим я вважаю випадок, коли нам довелося рятувати не людей, а тварин. Так сталося, що горів не будинок, як нам повідомили, а прибудова. Звісно, що ми загасили вогонь і врятували... три курки та дві ондатри. Ось така робота пожежників — рятувати не лише людей, а ще й тварин!
— Як ви сприйняли звістку про те, що стали факелоносцем від компанії «Кока-Кола»?
— Для мене це велика честь, адже олімпійський вогонь несе людям радість. Він здатен об'єднати людей навколо ідей миру та добра. Крім того, я завжди із натхненням ставлюся до Олімпійських ігор, адже в цих змаганнях завжди перемагає сила людського духу. Я вдячний компанії «Кока-Кола» за те, що дала змогу простим людям прилучитися до спорту. Свого часу я займався вітрильним спортом, волейболом, баскетболом, а зараз постійно граю у футбол, тому спорт для мене — одна з найважливіших складових життя. Мої близькі та колеги горді з того, що мені випала честь узяти участь у цій знаменній для світу події!