АСТА ла віста, інтернет-свободо?

У Токіо вчора було підписано один із найсуперечливіших міжнародних договорів останніх років. Торговельна угода з боротьби з контрафакцією, англійською — The Anti–Counterfeiting Trade Agreement (АСТА), покликана встановити суворий нагляд за дотриманням авторського права в інтернеті й на ринку інформації та інформаційних технологій. Ідеться передусім про припинення виробництва та користування нелегальним програмним забезпеченням і закачування з інтернету музики, фільмів, книжок в електронному варіанті тощо. З цією метою буде створено міжнародне об’єднання зі складною ієрархічною системою контролю дотримання авторських прав.

Закачав з інтернету пісню? До суду!

Переговори про підготовку Торговельної угоди відбувалися ще у 2006—2007 роках у режимі секретності. Лише 22 травня 2008 року чернетку договору оприлюднив викривальний сайт «Вікілікс». Загалом відбулося 11 раундів переговорів у різних містах світу. На останньому з них, 2 жовтня 2010 року в Токіо, було узго­джено остаточний текст угоди. Тому й церемонію підписання вирішили провести саме в цьому місті. Підписи під АСТА поставили уповноважені представники США, Канади, Японії, держав Європейського Союзу (окрім Кіпру, Естонії та Словаччини), Швейцарії, Австралії, Мексики, Йорданії, Марокко, Нової Зеландії, Південної Кореї, Сінгапуру та ОАЕ.

У відповідність із АСТА буде приведено низку інших міжнародних угод, зокрема міжнародного Митного кодексу. Відтак митники всіх держав, на які поширюється його дія, отримають право на огляд ноутбуків, MP3–плеєрів та стільникових телефонів на предмет наявності у них неліцензійного програмного забезпечення та музичних, відео–чи інших файлів. У разі їх виявлення власникові заборонять в’їзд до країни або притягнуть до кримінальної відповідальності. Але загроза нависне не лише над тими, хто подорожує за кордон, а й над користувачами інтернету. Адже угодою передбачено запровадження нових вимог до інтернет–провайдерів, аж до часткового розголошення інформації, пов’язаної з діяльністю користувача.

Головним ініціатором поліцейських заходів в інтернеті виступають Сполучені Штати, які вже запровадили низку схожих заходів на своїй території, зокрема контроль вмісту ноутбуків на кордонах (хоча поки що митники користуються цим правом дуже вибірково). Більшість оглядачів сходяться на думці, що угоду АСТА ініціювали та пролобіювали великі американські корпорації. Насамперед — провідні голлівудські кіностудії, компанії звукозапису та розробники програмного забезпечення. Як уже повідомляла «УМ», у Конгресі США перебувають на розгляді два так звані «антипіратські» законопроекти, проти яких виступила вся інтернет–спільнота, розцінивши їх як спробу запрова­дження цензури та придушення слова у всесвітній мережі. Після добового страйку «Вікіпедії» та кількох інших потужних інтернет–сервісів кілька конгресменів, які брали участь у розробці скандальних проектів, прилюдно їх зреклися.

Реальний «інтернет–Майдан»

Напередодні підписання­ акції протесту проти угоди вихлюпнулися з віртуального в реальний простір. Чи не найбільшу активність у боротьбі проти обмеження інтернет–свободи виявили поляки: кількатисячні мітинги з вимогою до польського уряду не підписувати АСТА відбулися у Варшаві, Кракові, Катовіце та деяких інших містах. Показово, що ця акція вперше за останні 20 років об’єднала всі прошарки польського суспільства: бідних і заможних, католиків і атеїстів, правих радикалів і антифашистів тощо. За кілька днів до цього хакери атакували сайти прем’єр–міністра Дональда Туска, Сейму, міністерств культури і оборони Польщі. Інцидент набув такої ваги, що президент Польщі Броніслав Коморовський не виключив можливості запровадження у країні надзвичайного стану. Натомість Туск заявив, що «уряд не налякати брутальним шантажем» і Варшава підпише «антиконтрафактну» угоду в будь–якому разі.

Багато європейських організацій оголосили про намір звернутися до Європейського суду справедливості про визнання угоди АСТА незаконною. Експерти наголошують: проблема полягає не в самому захисті авторських прав, а в шляхах його забезпечення. В угоді міститься низка нечітко виписаних процедур, які можуть спричинити порушення приватності користувачів інтернету в усьому світі навіть у тих випадках, які не мають нічого спільного з порушенням авторських прав. І за бажання «придертися» можна фактично до будь–якого сайту, провайдера чи користувача (для цього досить, скажімо, процитувати у блозі фрагмент пісні улюбленої рок–групи).

ПІРАТИ — ПРОТИ!

Протест проти обмеження свободи в інтернеті шириться світом і на політичному рівні. Ще 2005 року у Швеції з’явилася перша у світі Піратська партія, завданням якої є захистити користувачів всесвітнього павутиння від сваволі великих світових корпорацій, які спонукають уряди до ухвалення вигідних їм законів. На цей час «піратські» партії, за зразком шведської, діють уже у 26 країнах світу, серед яких і Україна. Учасники цих рухів пояснюють, що міжнародні корпорації та національні уряди вважають «піратами» всіх, хто хоча б раз закачав файл з інтернету чи має нелегальне програмне забезпечення. А таких в Україні та інших країнах світу — мільйони.

КОМЕНТАР З ПРИВОДУ

Дмитро Захаревич,
дистриб’ютор телевізійних, кінотеатральних та інтернет–прав:

— Якщо Україна приєднається до угоди АСТА, це загрожуватиме нам тиском на внутрішньому ринку. Поки що ж вплив цього документа на українських інтернет–користувачів буде мінімальним.

Хоча загалом підписання АСТА, звісно, нічого доброго не віщує. Що означає «припинення виробництва та користування нелегальним програмним забезпеченням»? Що програмістам заборонятимуть виготовляти власний софт, власні програми. Великі компанії, такі як «Віндоуз», заявили: ти, Петя, може й можеш розробити свій унікальний антивірус, але ми цього не хочемо. Або купуєш наш, або сам винен. А це ж фактично примушення до рабства, це абсолютна монополія! АСТА, що однозначно суперечить розвитку людства, обмежує загальний прогрес і веде до закриття доступу багатьох людей до інформації.