Шановний пане Президенте!
Обставини змушують мене звернутися до Вас як гаранта моїх громадянських конституційних прав.
21 жовтня 2007 року на моєму полі в степу бандити напали на мене, незаконно позбавили волі, жорстоко побили й відібрали врожай вартістю понад 60 000 грн. Отже, скоїли злочини, які кваліфікуються за ч. 2 ст. 146 та ч. 4 ст. 187 КК України. Було порушено кримінальну справу №10071400, яку розслідує професійне дніпропетровське слідство... ось уже п’ятий рік. Заплющуючи очі на очевидність скоєних злочинів, ігноруючи наявність неспростовних доказів вини поіменно встановлених слідством бандитів. Розслідуванню не видно кінця–краю, а кримінальну справу до суду не направляють.
Один iз нападників устиг скоїти черговий злочин і зараз відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а до другого його спільника слідчі органи не вживають належних заходів.
У мене склалося таке враження, ніби дніпропетровські працівники міліції та прокуратури відверто й безсоромно «кришують» злочинців. На понад 40 моїх звернень до Генеральної прокуратури України і більше 50 — до МВС України про неналежне розслідування давно порушеної кримінальної справи я й далi отримую лише формальні відписки.
Жодну мою скаргу об’єктивно не перевіряли, причетних до обурливої тяганини службових осiб до відповідальності не притягали, кримінальна справа належним чином не розслідувана.
У липні 2011 року я звернувся й до Вас, Вікторе Федоровичу, але навіть відписки не дочекався.
Тому повторно звертаюся до Вас уже через засоби масової інформації, сподіваючись, що хоча б цього разу крига скресне.
Переконливо прошу Вас втрутитися й доручити Генеральному прокурору України особисто проконтролювати неупереджене розслідування наведених мною фактів, встановити причетних до навмисної тяганини, притягнути їх до належної відповідальності.
Анатолій ГАЙВОРОНСЬКИЙ,
фермер