Закон збереження таємниць

Диявол любить ховатися у дрібницях. Конституційний Суд визнав, що збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами «є втручанням в її особисте та сімейне життя». «Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини», — йдеться в постанові.

На перший погляд, рішення Конституційного Суду, оприлюднене вчора, абсолютно личить існуючим в Україні юридичним реаліям: в Україні давно діє заборона на збирання та поширення конфіденційної інформації. Втім Конституційний Суд вирішив розширити межі цього поняття і створити підстави для несумлінності деяких чиновників.

Майно моє, і інформація — моя

Суб’єктом подання була Жашківська районна рада, що на Черкащині. Рада поцікавилась: що слід розуміти під інформацією про особисте і сімейне життя, чи належить така інформація до конфіденційної, чи є збирання інформації про особу втручанням в її особисте життя?

«Поки що я не можу прокоментувати рішення КС. Я ще не знайомився, — зазначив у коментарі «УМ» керівник юруправління райради В’ячеслав Васькевич. — Голова поїхав у Київ на оприлюднення рішення — ми його отримаємо пізніше».

У мотивувальній частині вердикту йдеться: «Інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) — це будь–які відомості про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, МАТЕРІАЛЬНИЙ СТАН, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті МАЙНОВІ ТА НЕМАЙНОВІ ВІДНОСИНИ цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім’ї... Така інформація про фізичну особу та членів її сім’ї є конфіденційною». Судді послалися на рішення КС від 1997 року, що занесло інформацію про майновий стан у розряд конфіденційної.

Деякі громадські організації та журналісти висловили занепокоєння, що рішення Конституційного Суду дозволить українським чиновникам приховувати інформацію, зокрема про власні статки. Нагадаємо, у травні набув чинності закон «Про доступ до публічної інформації», який значно спростив доступ громадян до рішень влади, а також до інформації, котра стосується самих посадовців. Найпопулярнішим «бонусом» закону стала можливість попросити в депутата, міністра тощо копію його податкової декларації. До речі, частина політиків усе одно відмовилась надавати журналістам інформацію про власні статки.

Кого захищає вердикт?

Юрист Жашківської райради В’ячеслав Васькевич каже, що місцеві депутати не ставили собі за мету політичний ефект. «Звернення до суду зародилося після того, як до нас почали звертатися фермери, сільські голови... В селі як? Сільрада — це все: якщо є питання, звертаються туди. І в деяких випадках фермери почали скаржитися, що в селах пішли чутки, ніби є новий закон, і тепер про них можуть збирати інформацію — і таку, яка стосується їх особисто, і майнового стану, і про членів сім’ї», — розповів пан В’ячеслав. Відтак самі ж фермери почали питати роз’яснення в сільських радах: чи зобов’язані вони надавати інформацію? «До нас звернулися сільські голови, підприємці — ми й порушили це питання. Хотіли, щоб було чітке розуміння, що таке конфіденційна інформація, що таке втручання в особисте життя», — прокоментував юрист.

Українське законодавство встановлює різний рівень захисту приватності людини. Якщо йдеться про пересічного громадянина, то він захищений від зазіхань на конфіденційність. У випадку з публічними людьми інакше — вони мусять бути більш відкритими. Про це йдеться і в рішенні КС. «Перебування особи на посаді, пов’язаній зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження. Публічний характер як самих органів — суб’єктів владних повноважень, так і їх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету у суспільстві», — пише суд.

Водночас рішення КС не дає прямої відповіді на питання, чи посадовці мусять ділитися з громадськістю «інформацією про особисте життя». Феміда зазначає, що інформацію з обмеженим доступом можна надавати «винятково у випадках, визначених законом». Яким законом, якими нормами? Очевидно, рішення КС створить зайву підставу приховувати невигідну інформацію чиновникам, котрі не звикли до правил громадянського суспільства.