Універсам замість науки

20.01.2012
Універсам замість науки

У це приміщення «сватають» Музей історії Києва. (Фото з сайту ukrslovo.org.ua.)

У понеділок в.о. директора багато­страждального Музею історії Києва Сергій Кролевець підписав наказ, у якому повідомив про масштабну пертурбацію. Керівник узявся вносити зміни в «організацію виробництва» (що саме виробляють у музеї — загадка), у зв’язку з чим повідомив про скорочення цілої низки посад, передусім науковців. Так, відповідно до копії документа, яка є у розпорядженні «України молодої», пан Кролевець вирішив, що музей більше не потребує завідувачів таких відділів: давнього і середньовічного Києва, «Києва в період ІІ пол. ХVII — поч. ХХ ст.», «Києва періоду 1917—1991р.р.», «Києва періоду новітньої історії», «Міського життя та побуту киян». Разом із ними чекають на звільнення головний художник, організатор екскурсій І категорії, художник–реставратора ІІ категорії, художник І категорії та водій.

При особистій зустрічі Сергій Кролевець одразу став запевняти, що всі звільнені знайдуть собі інші вакантні місця у музеї, а інформація викривлена і неточна. «Припустимо, як приклад, у нас була посада головного художника музею. А зараз замість неї вводиться посада провідного художника, і та людина зможе працювати на новій посаді. Оскільки головний художник має свої нюанси — і так далі, і так далі», — туманно пояснив пан Сергій. На запитання, для чого такі зміни взагалі потрібно проводити, відповідає коротким: «ну була така необхідність».

Суть «необхідності» пояснюють науковці: на їхню думку, владі не потрібна наукова діяльність музею, віднині постала необхідність лише в екскурсоводах. Чому? Бо Музей історії Києва, за їхніми словами, прагнуть усіма способами таки оселити в скандальній новобудові над станцією метро «Театральна». І думка науковців, які всіляко цьому чинять опір, нецікава. А на нові посади, які вже пропонують цим людям, погодяться не всі. Таким чином, «каравану» Олександра Попова, що перевозитиме експонати в торговельно–розважальний центр, заважати буде нікому. «Провідний науковий співробітник науково–експозиційного відділу» — таку посаду мені пропонує керівництво. Але ця посада нічого спільного з науковою роботою за напрямом, у якому я працюю, не має, — говорить завідувач відділу «Міське життя та побут киян» Віталій Ковалинський, автор понад 20 книжок з історії Києва. — Другий відділ, який створять, називається масово–експозиційним, він займатиметься проведенням екскурсій. Усе це готується для того, щоб організувати роботу в будинку на Хмельницького, 7 над «Театральною». Але тут річ у принципі — у ту надбудову я ніколи не піду. Бо мешканці проти цього будівництва протестували, це аморально».

Сергій Кролевець натомість запевняє, що наукою в музеї займатимуться, причому ще й за більшу зарплатню. Однак вірити йому доводиться на слово, пан Сергій погодився показати лише кількість працівників у штатному розписі — їх така ж кількість, як і минулоріч. Підтвердження інформації, що в музеї буде створено бодай один науковий відділ, в.о. гендиректора не надав — мовляв, «при всій повазі до «УМ» — це внутрішні справи музею. Відбуватиметься реорганізація, викликана тим, що структурний поділ музею був старий, створений ще в роки експозицій, які будували в 1982 році. Це треба змінювати чи не треба? Ми змінили».

До речі, підтвердження того, що Кролевець, як і Попов, зацікавлені в облаштуванні експозицій над «Театральною», підтвердилися при зустрічі. В.о. гендиректора заявив, що нічого аморального в такому переїзді немає, закиди щодо крихкості експонатів, які, за запевненням працівників музею, можна перевозити один–два рази, є неправдою — «знахідки археології — стійкий експозиційний матеріал». Навіть нагадав, що до 70–х років на місці скандального торговельного центру також був будинок, що порушував будівельні норми (очевидно, пан Кролевець прирівняв ­4–поверховий центр до півтораповерхового будинку Галагана — поміщика, що відкрив колегію у ХІХ ст.).

Нагадаємо, 2003 року приміщення Кловського палацу, де розташовувався музей столиці, передали в користування Верховному Суду України, а експонати були перенесені в Український дім. Сьогодні частина колекції музею виставлена на 4–му і 5–му поверхах Українського дому. Оскільки цієї площі не вистачає для розміщення всієї колекції музею, його фонди також розміщені у приміщеннях Музею Булгакова та «Будиночку Петра I». У вересні минулого року голова міськадміністрації Олександр Попов заявив, що придумав, куди можна «прописати» розкиданий по Києву музей міста, — у торговельний центр біля метро «Театральна». Хоча ще в середині серпня обіцяв, що знесуть споруду, бо зведено її незаконно, до того ж вона небезпечна. Музейники проти: їм потрібно 9,7 тисячi квадратних метрів площі, а там — утричі менше, плюс немає належних умов зберігання.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>