35 років тому, 21 січня 1977 року, Ельдар Рязанов закінчив зйомки комедійної мелодрами «Службовий роман». За рік після прем’єри, що відбулася 26 жовтня, стрічку переглянули 56 млн. людей — рекордна кількість для прокату часів брежнєвського застою. Але ніякими цифрами не відобразити неймовірний мистецький шарм і шалену популярність «Службового роману». Фільм, знятий за чотири місяці фактично в одній студії, без жодних спецефектів та іншої «голлівудщини», є лідером глядацьких симпатій досi, «крутячи роман» уже з третім поколінням глядачів.

Композитор Віктор Степурко — автор музики для дітей і серйозних симфонічних творів, оперних партитур і власних варіацій на тему народних пісень... Але колеги і шанувальники знають його насамперед як багаторічного пропагандиста духовної музики, дослідника і практика жанру. Вибудувавши своє ставлення до цього виду мистецтва, з роками Віктор Іванович усе більше переконується: традиції української духовної музики настільки глибинні, що роботи з дослідження цих історичних «кар’єрів» вистачить для багатьох поколінь. «Ми тільки долучаємося до цих традицій, вивчаємо їх — і це є проблемою, — каже Віктор Іванович. — Обсяг творів дуже великий». І шкодує з приводу того, що цей список суттєво підкоротила радянська влада, зусиллями якої духовна музика була доступна лише тим, хто в ті часи мав потребу (чи й сміливість) зайти до церкви...