Що пішло з молотка?

Хвилю суспільної тривоги щодо майбутнього Юсуповського палацу — однієї з визначних культурних пам’яток Криму — днями підняв народний депутат Сергій Терьохін. У статті «Графи в непраних штанях» для «Української правди» БЮТівець стверджує: більшість Верховної Ради проголосувала за виключення Юсуповського палацу зі списку заборонених до приватизації об’єктів. Терьохін пояснює: 13 січня під час розгляду проекту державної програми приватизації на 2012—2014 роки рада схвалила виправлення депутата Сергія Осики, що і передбачало дозвіл приватизації низки культурних пам’яток, зокрема Юсуповського палацу. «Я не полінувався розібратися і з задоволенням відкриваю таємницю: фактично запропоновано поцупити одну з перлин Криму — Юсуповський палац», — йдеться у публікації.

«УМ» спробувала провести розслідування цього факту і з’ясувала: йдеться не про Юсуповський палац, а про іншу кримську пам’ятку історії, але про яку — о диво! — не знають ні у профільному комітеті ВР, ні… сам депутат Осика, ініціатор згаданої поправки.

Гра «Порахуй Юсуповські палаци»

Кримські чиновники, які через посадовi обов’язки опікуються захистом культурної спадщини, переконані: інформація про вилучення Юсуповського палацу в Кореїзі не відповідає дійсності. «Ніхто не виключав ніякі об’єкти історико–культурної спадщини ні з яких реєстрів. Це повна неправда. У розділі, на який посилається пан Терьохін, зовсім не йдеться не те що про Юсуповський палац, а й про Крим узагалі. Зазвичай положення під такими номерами стосуються західних областей. Ми не отримували жодних офіційних документів чи розпоряджень щодо виключення Юсуповського палацу із реєстру об’єктів, які не можна приватизовувати. До того ж у Криму є два Юсуповські палаци, але про зміни у підпорядкуванні жодного з них ми не знаємо», — розповів «УМ» начальник управління з інспектування, архітектури та реставрації Республіканського комітету АРК з охорони культурної спадщини В’ячеслав Зарубін. У Міністерстві культури і мистецтв автономії теж здивовані. «Якби був такий факт, то ми б отримали низку офіційних документів і розпоряджень. А так ми вперше від вас почули, що Юсуповський палац більше не входить до такого реєстру», — повідомили «УМ» у прес–службі Міністерства культури АРК.

Кіт у мішку

«УМ» вирішила розібратися, на яких підставах і що ж саме виключили з переліку об’єктів державної власності, які не підлягають приватизації. Справа в тому, що під час внесення даної поправки Сергій Осика озвучив свої пропозиції наступним чином: «Я пропоную додати до цього в якості третього абзацу ще такі слова: «Позиції 90, 143, 325, 329 розділу ХХVI додатку до Закону України № 574–VI «Відомості Верховної Ради України» (від 2009 року, №8, стор.105)». Прошу поставити на голосування. Дякую».

Після того голосування залишилося кілька «але»: «По–перше, голосування в поправках відбулося з порушенням регламенту: під час розгляду законопроекту депутат Осика вніс неправомірну поправку, назвавши лише номер закону, але не назвавши сам закон узагалі. По–друге, поправка не проходила перше читання. У таблиці йдеться про внесення змін до розділу 26, якого в законі просто не існує. Осика назвав позиції 90, 143, не знаючи, що пам’ятки не нумеруються. Тому досі нікому не зрозуміло, які саме історико–культурні пам’ятки нардеп мав на увазі. До того ж подібні рішення повинні ухвалюватися лише узгоджено з парламентським Комітетом iз питань культури і духовності. Питання ж щодо виключення низки об’єктів навіть не вносилося на розгляд цього комітету. Тому маємо ще одне законодавче порушення», — розповів «УМ» Андрій Мастило, помічник–консультант голови означеного комітету ВР Василя Деревляного. На офіційному сайті парламенту значиться, що законопроект передано на підпис Президентові Віктору Януковичу. «Утім Комітет подав Президентові лист–запит із вимогою переглянути внесені зміни і не підписувати його», — каже пан Андрій.

«Ми підключили до справи народних депутатів, які знайомляться з матеріалами і намагаються з’ясувати, як могла скластися така ситуація. Ми не можемо достеменно стверджувати, що саме вийшло зі списку об’єктів. Оскільки такі об’єкти, які не підлягають приватизації, не мають конкретної нумерації, а депутат Сергій Осика назвав якісь незрозумілі номери об’єктів державної власності. Виникло повне регламентне непорозуміння», — обурюється завідувач секретаріату Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України Наталія Колесніченко–Братунь.

Абсурд «п’яти секунд»

Як пояснила пані Колесніченко–Братунь, усього налічується близько 1300 об’єктів, які не можна передавати до приватної власності. Серед них є й сумнівні пам’ятки — наприклад, будівля Алуштинської міської адміністрації. Заступник завідувача секретаріату Комітету з питань культури і духовності Віталій Бабенко пояснює: «Добитися від пана Осики, які конкретно об’єкти він мав на увазі, неможливо. Ні через телефонні дзвінки, ні через запити депутат не розкриває цього секрету. Ситуація така: ми чекаємо, що з того буде, і рахуємо позиції, але поки що не можемо розібратися. Сподіваємося, що Президент якось з’ясує ці питання. Єдине, що вдалося дізнатися: Юсуповський палац лишається у власності держави, його до цієї поправки не вносили. Дивує лише одне: як депутати за 5 секунд проголосували за поправку, не розуміючи, про що конкретно йдеться. Ми ще з таким безглуздим явищем, чесно кажучи, не стикалися».

Усі необхідні документи парламентські комітети зібрали і відправили Президенту України. Відповідно до чинного законодавства, він має 14 днів на розгляд цього питання.