Нурсултан Назарбаєв вітає однопартійців із перемогою. (Фото Рейтер.)
Від позачергових парламентських виборів, які минулої неділі відбулися в Казахстані, жодних несподіванок не очікувалося. Власне, так і сталося: прогнозовану перемогу здобула партія казахського «вічного президента» Нурсултана Назарбаєва «Нур Отан»( «Світло Вітчизни»). Однак без маленької сенсації все ж не обійшлося: подолавши 7–відсотковий бар’єр, третьою до парламенту пройшла партія так званих народних комуністів. Щодо другого місця, то тут також без сюрпризів: його «планово» посіла пропрезидентська партія бізнесменів «Ак жол» («Ясна дорога»). Її завданням було створити видимість альтернативи правлячій силі, щоб упередити звинувачення опозиції й Заходу, нібито в Казахстані немає багатопартійної демократії.
На організованих ним самим дострокових виборах до нижньої палати парламенту Назарбаєв вирішив продемонструвати «демократизацію країни», і певною мірою йому це вдалося. Адже раніше іншим політсилам узагалі не вдавалося подолати семивідсоткову позначку, і всі місця в сесійній залі мажилісу займали депутати «Нур Отан». Проте зайти так далеко, щоб допустити в законодавчий орган іще й представників єдиної справді опозиційної сили, що брала участь у виборах — Загальнонаціональної соціал–демократичної партії — президент, звісно, вже не міг. Соціал–демократам, за попередніми підрахунками, «дозволили» набрати усього лише 1,6% голосів («Нур Отан» здобула 80,7%, «Ак Жол» — 7,5%, Комуністична народна партія — 7,2%). Опозиційна партія відмовилася визнати результати голосування і вимагає розслідувати численні факти порушення виборчого законодавства.
За волевиявленням стежили 819 закордонних спостерігачів та 155 представників закордонних ЗМІ. Найбільше спостерігачів надіслала ОБСЄ, яка розкритикувала голосування як таке, що, «попри прагнення казахської влади укріпити демократичні процеси, все ще не відповідає фундаментальним принципам демократичних виборів». Раніше ця європейська організація не визнала чесними жодні вибори в Казахстані, натомість спостерігачі від СНД незмінно називали їх «демократичними». Так сталося й цього разу. Не помітили порушень і спостерігачі від Шанхайської організації співробітництва (ШОС).
«Нур Отан» — це дійсно народна партія, яка живе сподіваннями казахстанців, разом із ними радіє, разом з ними сумує, тримає пульс на житті нашого народу», — прокоментував учора результати виборів задоволений президент Назарбаєв.
ГАРЯЧА ТОЧКА
З огляду на нещодавні сутички силовиків із нафтовиками, під час виборів особливу увагу було прикуто до міста Жанаозен. Нагадаємо: 16 грудня під час розгону акції протесту працівників нафтових компаній, які вимагали підвищення зарплати, загинуло 16 людей. До кінця січня у місті діє режим надзвичайного стану, з огляду на що Конституційна рада Казахстану раніше винесла постанову про неможливість проведення в Жанаозені виборів. Проте президент Назарбаєв наклав на це рішення вето, і вибори відбулися. Виступаючи вчора на позачерговій сесії Асамблеї народу Казахстану, Назарбаєв зазначив, що понад 70% мешканців Жанаозена проголосували за «Нур Отан», «підтримавши таким чином стабільність у країні».
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
