Заявивши про нову ініціативу у вересні минулого року, автори Першої київської бієнале сучасного мистецтва Arsenale–2012 почали озвучувати й подробиці майбутньої імпрези. (Нагадаємо, що з 17 травня до 31 липня у столиці проходитиме міжнародна виставка, яка за рівнем учасників та масштабом не поступатиметься найвідомішим бієнале світу).
Куратор Arsenale–2012 Девід Елліотт за допомогою слайдів розповів про можливих учасників київської бієнале. «Художники, якi візьмуть участь у проекті, будуть розмірковувати над утопічними мріями про рівність, свободу та безпеку та над їх протилежностями — терором, нерівністю та війною — силами, які унеможливлюють краще існування людства,— коментує пан Елліотт. — Критичні, сардонічні, гумористичні чи іконоборчі погляди на світ цих авторів, їхня здатність думати і бачити поза штучними межами, які ми часто собі добровільно створюємо, надають всім нам енергію для руху вперед — аби засвідчити та оцінити причини і наслідки життя, що насправді є джерелом мистецтва». Картинки справді вражали, ось тільки з остаточним списком як самих об’єктів, так і художників, що їх презентуватимуть, організатори вирішили почекати. Зауваживши лише, що представлятимуть вони щонайменше сорок країн. Прізвища художників від України стануть відомі у лютому, тоді ж обіцяли озвучити повний список учасників, яких буде близько ста.
А ось зі своїм графічним стилем проект уже визначився. Нагадаємо, що тема Arsenale–2012 звучить як «Найкращі часи, найгірші часи. Відродження та Апокаліпсис у сучасному мистецтві». У чотирьох фігурках візуальної ідентики бієнале зашифровані віра, міф, раціоналізм, сила, життя, катастрофа, передчуття зміни. Графіку Arsenale–2012 презентував відомий британський дизайнер Джонатан Барнбрук. «Ми створили графіку, яка демонструє, що сучасне мистецтво належить усім. Вона унікально пасує до надзвичайної будівлі «Мистецького арсеналу», наділена його силою, має здатність до адаптації та змін під час різноманітних подій, що відбуватимуться тут», — так прокоментував ідею візуальної ідентики Барнбрук.
Також ідеологи Arsenale–2012 заанонсували подію, що передуватиме роботі проекту, — Дискусійну платформу «Що є і чого не має бути? Мистецтво після кінця світу», яка відбудеться у березні–квітні. За підсумками дискусій, лекцій, семінарів та воркшопів організатори планують видати книгу. «Утопічна традиція мистецького перевинайдення суспільства сьогодні стає політичною необхідністю, — коментує куратор Платформи Катерина Дьоготь. — Саме тому під час Дискусійної платформи про майбутнє суспільство сперечатимуться не професійні політики, економісти та правники, а художники, філософи. Їм буде запропоновано уявити та описати світ «після кінця світу», з особливою увагою до ролі мистецтва у ньому».