Сергій Параджанов — кінорежисер і художник, містифікатор і візіонер, оповідач, антиквар, геній. Письменнику Михайлу Коцюбинському з усіх екранізованих українських літераторів пощастило чи не найбільше — його «Тіні забутих предків», зрежисовані Параджановим, явили світу український міф, українську душу в чистому мистецькому вигляді. Час, коли в Києві карнавалив Параджанов, був для української культури плідним на творчість, злети, натхнення, на тлі його яскравого способу життя й інші митці фантазували і пнулися, включалися в гру і конкуренцію. Чар Сергія Йосиповича є і в його знімках, постановочних портретах — це театр одного актора в обрамленні барокових інсталяцій. Виставка «Параджанов. Дотик», яка відкрилася в Національному музеї імені Тараса Шевченка і триватиме до кінця січня, відкриває Параджанова, який не позує і не грає — вихопленого з життя, зупиненого за мить після слова і на півдорозі до жесту.

Заявивши про нову ініціативу у вересні минулого року, автори Першої київської бієнале сучасного мистецтва Arsenale–2012 почали озвучувати й подробиці майбутньої імпрези. (Нагадаємо, що з 17 травня до 31 липня у столиці проходитиме міжнародна виставка, яка за рівнем учасників та масштабом не по­ступатиметься найвідомішим бієнале світу).

Позавчора ввечері (вчора вночі за київським часом) у Лос–Анджелесі відбулася 69–та щорічна церемонія вручення «Золотих глобусів», других за значимістю після «Оскарів» кінематографічних нагород Америки. Лауреатів визначають 90 акредитованих у Голлівуді кіножурналістів iз рiзних країн світу, які є членами Асоціації закордонної преси. Кінематографісти у спробах відійти від рутинного виробництва ведуть пошук нових шляхів i способів звернення до глядічів з екрана й, принагідно, здобуття визнання у критиків. На цьогорічній церемонії тріумфував фільм «Артист» режисера Мішеля Хазанавічюса, який дійсно вразив публіку та критиків, оскільки йдеться про чорно–білу та ще й... німу стрічку. Фільм мав шість номінацій, які матеріалізувалися у три нагороди. Цю щиру та зворушливу посвяту добі німого кіно визнано найкращим фільмом у категорії комедії чи мюзиклу. «Золоті глобуси» також отримали виконавець головної ролі Жан Дюжарден та автор музики Людовік Бурсе.

Робота над виставою «Любовні листи до Сталіна» в Молодому театрі починалася... з сумніву перекладача Сергія Борщевського, який мав зробити український варіант п’єси сучасного іспанського драматурга Хуана Майорги. Пана Борщевського непокоїло логічне питання: як може іспанець, що живе у ХХІ столітті, зрозуміти Булгакова і Сталіна, пройнятися проблемою митця і влади в тоталітарному суспільстві? Але з перших сторінок тексту, зізнався потім перекладач, стало зрозуміло, що Хуан Майорга у цій драмі постав не лише висококласним професіоналом, а й людиною, яка цю проблему сприйняла як власний душевний біль.