На перший погляд, дежа вю, але українські тверді сири, як і в 2005 році, знову потрапили у немилість у сусідній Росії. Головний державний санітарний лікар РФ Геннадій Оніщенко скуштував шматок української продукції і дійшов висновку — смак не той... Тобто продукція, на його думку, містить рослинні компоненти, зокрема рослинну олію, і тому не може називатися сиром. У переліку виробників–«порушників», який навів російський Держспоживнагляд, — вiсiм компаній. Причому більшість iз них добре відома вітчизняному споживачеві. Російські контролюючі органи ініціювали не тільки заборону імпорту українського сиру, а й планують відкликати через суд уже завезені на територію РФ товарні партії!
Кількома днями раніше Оніщенко досить різко відгукнувся про наявну в Україні систему контролю за продуктами харчування — зокрема про передачу цих функцій ветеринарній службі. «Де–факто Україна визнає своїх громадян тваринами», — сказав тоді російський «санітар». Офіційно Київ не відреагував ніяк, але міністр закордонних справ Костянтин Грищенко у своєму мікроблозі запропонував Оніщенку попросити вибачення. Замість вибачень той пообіцяв iз травня 2012 року взагалі закрити російський кордон для української «молочки».
Звинувачення росіян пересічні українці могли би вважати слушними — у наших магазинах переважно продається сир, який досить мало схожий на справжній продукт. Але! На експорт ми надсилаємо не продукт iз пальмової олії, як той, що потрапляє на полиці українських крамниць, а справжній, з натуральної сировини. «Тамтешні споживачі можуть запропонувати вищу ціну, тому виробникам немає сенсу здешевлювати рецептуру», — пояснює «УМ» експерт Андрій Товстоп’ят.
Такої самої думки дотримується і голова Національної асоціації молочників України Василь Бондаренко. «Із так званого «списку Оніщенка» тільки одне підприємство могло використовувати здешевлену рецептуру, — пояснив він «УМ». — Решта ж потрапили у нього буквально «зi стелі». У цьому списку є навіть завод, який з 2006 року взагалі нічого не експортує до Росії».
Різко відреагував на звинувачення і голова директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський. «Невідомо, за якою методикою робили перевірки. Тут можна стільки питань панові Оніщенку задати!.. У нього також з’явилися претензії до мінеральної води «Боржомі». І що? Цілий світ п’є «Боржомі», а її експорт закритий тільки для Російської Федерації», — зробив експерт яскраво виражений політичний натяк.
Політичну паралель у «сирному скандалі» підтверджують усі опитані нами експерти. Показово, що заява головного державного санлікаря з’явилася саме зараз, коли загострилося українсько–російське газове протистояння, а офіційний Київ заявив, що в односторонньому порядку зменшує відбір газу. Як відомо, Москва руками того ж легендарного Оніщенка забороняла український сир 2005 року, коли до влади у нашій країні прийшов небажаний для Москви Віктор Ющенко. А коли загострилися стосунки між Володимиром Путіним та президентом Грузії Михаїлом Саакашвілі, пан Оніщенко виступив із голосними заявами про низьку якість грузинського вина й славетної «Боржомі»...
«У структурі нашого експорту до Росії молочні продукти займають чи не найвагомішу частку, — веде далі Андрій Товстоп’ят. — Річний обсяг експорту становить близько 60 тисяч тонн. Більшість підприємств відправляють до РФ понад половину своєї продукції, і така заборона, відповідно, удвічі скоротить їхні прибутки».
Щоправда, купівлі задешево напівзбанкрутілих унаслідок ембарго українських підприємств росіянами, як це було в 2005–му, нині, швидше за все, не буде. Причина проста: вітчизняні переробники і так уже значною мірою належать іноземному капіталу. Але крові, за висловом Путіна, з нас планують попити чимало. «Вони ж ціляться не у конкретні підприємства, а взагалі», — сказав наш експерт. «І триватиме ця історія ще досить довго», — підсумував Василь Бондаренко.