Клімат + політика = портрет з натури

Такі міні–енциклопедії, як «Сучасна Україна: портрет з натури» (Ужгород: Ліра), з’являються нечасто. Зрозуміло, чому: у номенклатурі професій немає спеціальності «енциклопедист», а тут потрібно об’єднати інформацію з широкого спектра дисциплін — географії, геології, кліматології, екології, демографії, політології тощо. Та ще й подати усе в єдиному популярному стилі. Насмілився здійснити такий проект професор історії з Ужгородського університету Сергій Федака, що добре володіє оповідним письмом (окрім спеціальних праць, автор краєзнавчих розвідок та вже кількох історичних повістей). І йому вдалося: третє місце в рейтинґу (з-поміж 27 претендентів) та спеціальна відзнака саме за проектну сміливість — цілком адекватні.

Перше, що впадає в око: професор роками призбирував інформацію з різноманітних джерел — від монографій та аналітичних звітів до пресових повідомлень. Тут Сергій Федака схожий на Ліну Костенко, яка накопичила багаторічний стос шокової соціальної інформації, котра нарешті вибухнула «Записками самашедшего».

Колекціонована С.Федакою інформація іншого роду. Вона з тих, що, сказати б, розширює свідомість. Ось, наприклад, пише він про Чорне море, яке утворилося 30-40 мільйонів років тому із залишків прадавнього океану Тетіс. Зв’язок із Середземним морем переривався був на тисячоліття й відновився «лише» 7-5 тис. років тому, за трипільської доби. А подільські Товтри — то колишні бар’єрні рифи й атоли древнього Сарматського моря. Куяльницький лиман на Одещині названо українським Мертвим морем — це знали іще чумаки, які запасалися тутешньою сіллю не тільки для кухні, а й для лікування. Або описує природу головної геологічної матриці — українського щита, — спідні граніти котрого сформувалися 4 мільярди років тому: «Український щит розбитий густою мережею глибинних розломів на окремі, зміщені один відносно одного, блоки. З розломами пов’язана більшість річкових долин». І починаємо «бачити» ці гігантські плити, які наповзають одна на одну: високим правим берегом річок на низькій лівий.

Якщо «інформаційна колекція» поетеси Л.Костенко тримається винятково на емоціях, фактаж С.Федаки повністю їх позбавлений (історикові-бо не личать пристрасні інтерпретації). Ось єдиний викид емоцій, який вдалося відшукати в усій книжці: «Каховське водоймище покрило водою величезну територію найродючіших земель, у тому числі Дніпрові плавні. Заплавні луги, озера, ліси. Усе кишіло рибою і звіром, Під час пуску Каховської ГЕС звірі бігли хвилями. Кілька років з настанням весни перелітні птахи кружляли над водою в пошуку родових гніздувань і, не знайшовши, просто гинули. При створенні водоймища затоплено близько 90 сіл. Щороку під воду йде від 1 до 3 метрів берегової лінії». А вже коли йдеться про Київське море, то характеристика водосховища завершується нібито нейтральною ремаркою: «Вважається одним з найнебезпечніших місць планети». Та від такої позірної відстороненості — моторошно.

Екологічна спрямованість — виразна ознака Федакового «Портрету з натури». Навіть коли він захоплюється унікальністю виникнення згаданих Товтр, не забуває наприкінці зауважити: високу рекреаційну вартість регіону неабияк псують викиди Кам’янець-Подільського цементного заводу. Інколи й прикінцевої ремарки не потрібно. Коли йдеться, приміром, що лісів в Україні удвічі менше, ніж у кліматично подібній Німеччині (де і населення більше, й економіка потужніша, а рівень життя і поготів), — у читацькій голові мимохіть формулюється питання: заради чого було так плюндрувати землю?

Подібні запитання детонують і економічні характеристики України. Так, заліза у нас найбільше у світі. Але його екологічно неконтрольоване виробництво настільки псує ґрунти, водойми та повітря, що шкоди виходить чи не більше, ніж користі. Не обділив Бог нашу країну й вугіллям. Та замість користатися ним через ресурсозберігальні технології, примітивно випалюємо його (використання вугілля в Україні на третину перевищує світовий рівень). Про нефільтровані викиди в атмосферу вже й не йдеться. Водночас свого газу маємо небагато, але й його технологічно відстала промисловість примудряється випалювати неміряно: Україна — п’ятий у світі споживач природного газу, хоч економіка лише на 40-му місці. Економіка, в якій рентабельність більшості великих підприємств не перевищує 6% і кожний третій завод збитковий. Така ось спадщина «розвинутого соціалізму», за яким активно ностальґує частина електорату.

Минуло двадцять років Неза­лежності, і просте зіставлення фактів свідчить: нічого, вважай, в економічному ландшафті не змінилося. За копійчану зарплатню українці видобувають сировину; так-сяк, без жодної екологічної техніки безпеки, обробляють її і продають за кордон. Частка п’ятого і шостого технологічного укладів (точні прилади, електроніка) в сучасній українській економіці не перевищує 5%. Ресурсозберігання — на нулі. А деяка інформація на цю тему просто анекдотична. Як-от про виробництво паперу з соломи, про що держ­службовці безрезультатно говорять уже п’ятнадцять років. Або про те, що на Івано-Франківщині почали вирощувати енергетичну вербу і планують засадити нею усі пустирі області — справжня енергетична революція, чи не так?

Повторюю, автор міні-енцикло­педії ніде не дає політичних оцінок тієї чи тієї ситуації. Але факти уперто навертають читача на висновки, діаметрально протилежні тим, що їх оприлюднюють з телевізора політики. Хоча б таке: тривалість життя за часи Незалежності скоротилася для жінок на 1,5 роки і для чоловіків на 4 роки. Більше половини смертей у віці до 75 років можна було би уникнути за адекватної профілактики і лікування, — такі дані моніторингу, здійсненого соціологами з Європи (де жінки живуть на 5-9 років довше, чоловіки — на 9-12). Та замість щось робити, провідники України радять Заходові не втручатися у наші внутрішні справи. Телеглядачі ж реагують на це так: 2010 року 760 тисяч громадян України взяли участь у лотереї на отримання «зеленої карти» для переїзду до Америки. З-поміж громадян усього світу, що брали участь в цій акції, більше народу захотіло виїхати лише з Бангладеш.

Хай там як, але в новоріччя варто завершити оптимістично. Саме так — «Оптимістична» — називається друга за довжиною печера світу, що знаходиться на Тернопільщині: 178 кілометрів ходів на глибині 20 метрів. І відкрито її лише 1966-го. З огляду на те, як мало виділяє український бюджет на палео- та археологічні дослідження, на нас може чекати іще багато дивовижних відкриттів.

ЕКСПЕРТНА ДУМКА

Микола ТИМОШИК,
завідувач кафедри журналістики та видавничої справи Київського національного університету:

— Щороку унікальні книжки видає Лариса Масенко, як-от нині: «Суржик: між мовою і язиком». Ця книжка просто нагально потрібна, бо загальний рівень спілкування у суспільстві опустився так низько, що далі вже — деградація культури. Дуже імпонує робота Галини Ковальчук «Рукописні книги та стародруки». Написана на основі архівних документів та маловідомих фактів, вона дає неабияку поживу нашому історичному самоусвідомленню — особливо у контексті 500-річчя Івана Федоровича та 550-річчя видань Степана Дропана. Тим самим цінний і «Історичний атлас України», що охоплює період сумнозвісної «спільної колиски», від якої ми не так відмовляємося, як стверджуємо свою самодостатність. Загалом кажучи, рівень науково-популярної української книжки з року в рік зростає

НОМІНАЦІЯ «ОБРІЇ»

Далі публікуємо офіційні результати ХІІІ Всеукраїнського рейтинґу «Книжка року’2011».

* у правому стовпчику — рейтинґ книжки: кількість набраних балів поділена на кількість експертів у номінації

Науково-популярна література / публіцистика

1. Владимир СПИВАКОВСКИЙ. Образовательный взрыв. — К.: Гранд-Экспо, 436 с.(к) 60,00

2. Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити. — Л.: Львівський національний університет імені Івана Франка, 258 с.(о) 53,00

3. Пиво і філософія. Невивчене пиво не варто пити; Їжа і філософія. — К.: Темпора, 264+346 с.(о) 45,00

4. Сергей ЗГУРЕЦ. Оружие Украины. Воздушная сила; Блеск стали. — К.: Defense  Express  Media, 112+104 с.(п) 36,13

5. Наталія ЗОТОВА. Ваша успішна дитина; Дозвілля вашої дитини; Здоров’я вашої дитини; Перший раз у перший клас. — Х.: Ранок, 128+128+128+128 с.(п) 18,50

6. Дмитрий МОСКАЛЕНКО. От «Алькора» до «Днепра». История футбола в Днепропетровске. Книга 1 (1911—1961). — Днепропетровск: Герда, 192 с.(п) 18,00

7. Григорій ГУСЕЙНОВ. Незаймані сніги. У 3 книгах. — Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС 16,75

8. Міхаель ВІНТЕРГОФЕР. Чому наші діти стають тиранами, або Загублене дитинство. — К.: Темпора, 180 с.(п) 16,00

9. Олександр ЄВТУШЕНКО. Україна IN ROCK. Сер. «De profundis». — .К.: Грані-Т, 240 с.(п) 16,00

10. Володимир ОЛІЙНИК. Лабіринт меншовартості: 1991 — 2011. — К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 232 с.(п) 14,50

11. Олег ВЕРГЕЛИС. АнтиРаневская и другие явления роковых нулевых (письма «несогласного»). — К.: .: LP Media; Радуга, 286 с.(п) 12,75

12. Василь ЛИЗАНЧУК, Микола РОЖИК. Історія російщення українців. — Л.: Львівський національний університет імені Івана Франка 12,63

13. Іван ПАСЕМКО. Українство: світові обшири. — Тернопіль: Джура, 440 с.(п) 10,50

14. Олександр КУЛЬСЬКИЙ. Тіні дракона Чен Гуана. — К.: Всесвіт, 296 с.(п) 9,38

Спеціальна література

1. Богдан ЧЕРКЕС, Світлана ЛІНДА. Архітектура сучасності. Остання третина ХХ — початок ХХІ століть. — Л.: Львівська політехніка, 384 с.(о) 68,50

2. Галина КОВАЛЬЧУК. Рукописні книги та стародруки. — К.: Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського, 100 с.(о) 66,00

3. Уляна ГОЛОВАЧ. Галина ШЕПЕЛЬ. Грецька мова: койне елліністично-

римського періоду. — Л.: Український Католицький Університет, 492 с.(п) 49,50

4. Зоряна КУНЬЧ. Українська риторика: історія становлення і розвитку. — Л.: Львівська політехніка, 248 с.(п) 48,36

5. Лариса МАСЕНКО. Суржик: між мовою і язиком. — К.: Києво-Могилянська академія, 135 с.(о) 44,00

6. Олег КШАНОВСЬКИЙ. Перська мова у функціонально-типологічному висвітленні. — К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 424 с.(п) 26,86

7. Вікторія ГУПАЛОВСЬКА. Психологія реклами. — Л.: Львівський національний університет імені Івана Франка, 384 с.(п) 23,13

8. Ю.Б.КУШНІР. Персональні фінанси. — Ужгород: Карпати, 176 с.(п) 18,00

9. Демократичне поліціювання; Злочини на ґрунті ненависті; Насильство щодо жінок і дітей; Проблематика етнічного профайлінгу. — Л.: Астролябія, 492+524+176+632 с.(п) 17,63

10. М.С.ДНІСТРЯНСЬКИЙ. Геополітика. — Л.: Львівський національний університет імені Івана Франка, 436 с.(п) 13,13

11. Василь ЛИЗАНЧУК. Журналістська майстерність. — Л.: Львівський національний університет імені Івана Франка, 376 с.(п) 11,75

12. Протоиерей Анатолий ДМИТРУК. Краткая история Поместных и Автономных Провославных Церквей. — Одесса: Астропринт, 672 с.(п) 9,50

13. Новий погляд на історію Кореї. — К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 336 с.(п) 9,13

14. П.П.ШЛЯХТУН. Методика викладання соціально-гуманітарних дисциплін. Сер. «Альма-матер». К.: Академія, 224 с.(п) 7,25

Енциклопедичні та довідкові видання

1. Історичний атлас України. Найдавніше минуле, Русь (Київська держава, Галицько-Волинська держава). — К.: Мапа, 300 с.(п) 90,00

2. Атлас біблійної історії. — К.: Картографія, 192 с.(о) 57,00

3. Сергій ФЕДАКА. Сучасна Україна: портрет з натури. — Ужгород: Ліра, 296 с.(о) 43,00

4. Україна: герби та прапори. — К.: Парламентське видавництво, 456 с.(п) 32,75

5. Атлас світу для всієї родини. — К.: Картографія, 208 с.(п) 23,75

6. Вільям і Марта СІРЗИ. Ваш малюк: енциклопедія розвитку від народження до двох років. — К.: КМ Publishing, 832 с.(п) 22,00

7. Тарас БЕРЕЗА. Практичний англо-український словник фразеологічних синонімів. — Л.: БаК, 400 с.(о) 21,25

8. В’ячеслав БРЮХОВЕЦЬКИЙ. Factum est factum. Біобібліоbriokhія. — К.: Києво-Могилянська академія, 992 с.(п) 21,00

9. О.С.ЗИМОГОРОВ, Т.А.ДЕНИСОВА, К.В.ПЯСЕЦЬКА. Як захистити та відстояти свої права в суді, ДАІ, банках та комунальних службах. — Х.: Книжковий «Клуб сімейного дозвілля», 320 с.(п) 20,13

10. Сергій ТАРХОВ. Кость КОЗЛОВ, Ааре ОЛАНДЕР. Електротранспорт України. Енциклопедичний путівник. — К.: Варто, 912 с.(п) 18,63

11. Latina aurea. Золота латина. 2000 латинських крилатих висловів. Сер. «Vade mecum». — К.: Основи, 232 с.(п) 17,50

12. Історія української культури. В 5 томах. Том 5. Книга 1-2. — К.: Наукова думка, 864+1032 с.(п) 17,13

13. Поштові марки України. Каталог поштових марок 1850—2003 років, які мали обіг на теренах України. — Чернівці: Букрек, 312 с.(о) 11,13

14. Словник української мови. У 12 томах. Т.1: А-Б. — К.: Наукова думка, 912 с.(п) 8,00