Анатолій Криволап. Минулого року роботи художника двічі встановлювали світові рекорди продажів творів сучасного українського мистецтва на міжнародному арт–ринку. (Фото з сайту zn.ua.)
Резонанс від цієї колізії продовжився проблемою актуальності самої премії у такому форматі — про архаїчність структури говорила, зокрема, письменниця Оксана Забужко... Влітку своє небажання очолювати Шевченківський комітет озвучив поет Борис Олійник. І це рішення виглядало настільки переконливим, що в пресі вже навіть почалося обговорення можливих наступників Бориса Ілліча на цій посаді. Серед них, зокрема, згадували хореографа Вадима Писарєва та літератора Івана Драча. Але, як повідомили «УМ» у Шевченкiвському комітеті, на сьогодні головою залишається Борис Олійник.
Нещодавно експерти провели друге засідання Комітету і визначилися з митцями, які претендуватимуть на головну премію країни за підсумками минулого року. З тридцяти подань, що надійшли на адресу Комітету, до фінальної частини рейтингу шляхом таємного голосування рекомендували половину. Дехто з п’ятнадцяти претендентів, які змагатимуться за найвищу державну нагороду, у «короткому списку» вже фігурував. Скажімо, минулого року конкурентом Василя Шкляра був сьогоднішній претендент Володимир Рутківський — тоді про його трилогію «Джури» члени Комітету відгукувалися дуже позитивно і навіть шкодували, що обирати доводиться між такими сильними авторами.
Ще один висновок після ознайомлення з цим списком — літератори тут у статусі домінуючої сили, а, скажімо, театральне мистецтво та кіно не представлені взагалі. І якщо до відсутності майстрів кінематографа ми вже навіть звикли (що ж висувати, якщо в країні майже нічого не знімають?), то тепер маємо ще й «прогалину» в театральному мистецтві. (До третього туру не потрапили вистави Київської оперети «Сорочинський ярмарок» та «Welcome to Ukraine, або Подорож у кохання», представлені Національною спілкою театральних діячів). Тішить присутність у цьому списку прізвища Анатолія Криволапа: найдорожчий український майстер нефігуративного живопису та пейзажу тут виглядає беззаперечним фаворитом.
Підсумкове засідання Комітету, на якому стануть відомі лауреати Шевченківської премії–2011, відбудеться у лютому.
P. S. «Україна молода» традиційно знайомитиме своїх читачів iз номінантами Шевченківської премії. В одному з найближчих номерів «УМ» читайте інтерв’ю з мистецтвознавцем Тетяною Кара–Васильєвою.
Гужва Валерій. Книги поезій «Вежа» та «Порцеляновий янгол».
Дочинець Мирослав. Роман «Вічник. Сповідь на перевалі духу».
Мідянка Петро. Книга поезій «Луйтра в небо».
Проць Любов. Книга поезій «Група крові».
Рутківський Володимир. Історична трилогія для дітей «Джури» («Джури козака Швайки», «Джури–характерники», «Джури і підводний човен»).
Щипківський Геннадій. Трилогія «Товтри» («Круговерть», «Директорія», «Млин»).
Кара–Васильєва Тетяна. Книга «Історія української вишивки».
Степовик Дмитро. Книга «Історія української ікони Х—ХХ століть».
Тимків Богдан. Книга «Мистецтво України та діаспори: дереворізьба сакральна й ужиткова».
Хай Михайло. Книга «Музично–інструментальна культура українців (фольклорна традиція)».
Степурко Віктор (композитор). Псалмодія «Монологи віків» для мішаного хору та солюючих інструментів.
Пилатюк Ігор (диригент). Концертні програми «П’ять скрипкових концертів Мирослава Скорика», «Пам’яті Кобзаря».
Печорний Петро (художник). Серія декоративних тарелей за мотивами творів Т. Г. Шевченка.
Криволап Анатолій (художник). Цикл живописних творів «Український мотив».
Середній вік претендентів на Шевченківську премію становить майже 60 років, наймолодшому кандидату — 25 років, найстаршому — 79 років.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
