Євросоюз ухвалив принципове рішення про запровадження ембарго на імпорт іранської нафти — у межах санкцій проти ядерної програми Тегерана. На офіційному рівні відповідний документ буде затверджено 30 січня, під час саміту міністрів закордонних справ країн Євросоюзу.
Попередню домовленість країн ЄС запровадити найрадикальніші із вжитих досі санкцій проти Ірану (адже нафтова індустрія становить 60% економіки країни) радо привітав офіційний Вашингтон. «Це чудова новина. Ми закликаємо до таких кроків не лише наших союзників та партнерів з Європи, а й усі держави світу», — заявила речниця Держдепартаменту США Вікторія Нуланд.
Щодня Іран виробляє на експорт 2,6 млн. барелів сирої нафти, приблизно 20% відсотків якої купує Китай. Європейські країни імпортують близько 0,45 млн. барелів іранської нафти щодня — це другий за величиною ринок збуту. Найбільш залежними від іранської нафти в ЄС є Греція, Італія та Голландія.
Хоча втрата європейського ринку завдасть Ірану відчутного удару, офіційний Тегеран уже заявив, що не надто цим переймається. Адже ні Китай, ні решта споживачів — Росія, Туреччина, Індія, Південна Корея, Японія — навряд чи собі на збиток відмовляться від іранської нафти, хоч би як закликав їх до цього Вашингтон.
Тож «нафтові» санкції США та Євросоюзу вдарять не стільки по Ірану, скільки по енергозалежних країнах, до яких належить і Україна. Адже внаслідок навіть часткового ембарго на продукцію одного з провідних нафтових експортерів світові ціни на «чорне золото» й нафтопродукти неминуче зростуть. За прогнозами французького банку «Сосьєте женераль», європейське ембарго спричинить подорожчання еталонної нафтосуміші Брент щонайменше до 125 доларів за барель. Для порівняння: станом на вчора ціна бареля такої нафти на Лондонській біржі становила 113,05 долара.