Ліві, праві... Однакові?

«З часів падіння комунізму ніхто у нашій частині Європи не сконцентрував у своїх руках стільки влади, як теперішній уряд Угорщини», — б’ють на сполох колишні угорські дисиденти комуністичних часів. Тринадцятеро з них підписали відкритого листа, в якому описують «падіння демократії та появу диктатури» й гостро критикують усі починання нинішньої влади. З часу переконливої перемоги на останніх парламентських виборах права партія ФІДЕС на чолі з прем’єр–міністром Віктором Орбаном реформувала політичну си­стему країни, змінила Конституцію й навіть запровадила нову назву країни — з 1 січня колишня Угорська Республіка офіційно називається «просто» Угорщиною. «Угорське суспільство стало не лише жертвою економічної кризи, а й власного уряду», — наголошують підписанти листа, закидаючи уряду, що він відібрав у суспільства інструменти контролю за владою й позбавив державні інституції автономії.

Ті недемократичні, на їхній погляд, зміни, які перелічують у своєму зверненні до влади і міжнародної спільноти колишні борці з угорським комуністичним режимом, нагадують нинішні реалії України під «регіональною» владою. Парламент перестав бути місцем дебатів, закони ухвалюють без належного обговорення та жодних консультацій, ігноруючи навіть найбільш слушні пропозиції опозиції, склад Конституційного суду було збільшено за рахунок представників ФІДЕС і одночасно було урізано повноваження КС, головою угорського органу суддівського самоврядування призначили дружину євродепутата від правлячої партії... Також ФІДЕС звинувачують у тому, що партія прагне взяти під контроль усі засоби масової інформації. Відповідний нагляд за цим процесом здійснює новостворена Національна агенція ЗМІ та телекомунікації.

Встановлення у країні однопартійної диктатури угорці називають «орбанізацією», а методи управління економікою — «орбаномікою». Популістські економічні кроки уряду Віктора Орбана не діють, дефіцит бюджету зростає, країна занурюється у рецесію, національна валюта — форинт — слабшає, а запрова­джений з 1 січня податок на додану вартість шокував Євросоюз — 27 відсотків! Державний борг Угорщини становить 80 відсотків від ВВП і є найбільшим у регіоні Центрально–Східної Європи. В абсолютних цифрах — 1,2 трильйона форинтів, тобто 3,7 млрд. євро, що означає зро­стання держборгу в порівнянні з 2010 роком на понад 750 млн. євро. Це при тому, що у 2012–му, за прогнозами експертів, ВВП Угорщини скоротиться на 0,6 відсотка. Дві провідні рейтингові агенції — «Мудіз» та «Стандард енд Пурз» — опу­стили кредитний рейтинг Угорщини до найнижчого, так званого «смітникового», рівня.

Вигравши парламентські вибори весною 2010 року, Віктор Орбан успадкував економіку від соціалістів, які керували країною вісім років, у жахливому стані. Але йому вдалося, здавалося б, неможливе: погіршити ситуацію ще більше. Тепер уряд намагається зламати незалежність центрального банку, щоб використати його резерви для сплати боргів. Це призвело до того, що Євросоюз та Міжнародний валютний фонд у грудні припинили переговори з угорським урядом про надання йому термінової фінансової допомоги в розмірі 15—20 млрд. євро, без якої угорській економіці буде дуже важко вибратися з кризової ями.