Історія України, навіть не новітня, а просто історія, як виявилося, складається з двох частин. Сумної і гнітючої (до 2010 року) та веселої і гармонійної (з 2012 року). А між ними, мов веселковий вододіл, сяє–переливається яскравими барвами 2011 рік — історичний момент, коли наша могутня держава перестала занепадати і почала рвучко та потужно, мов якийсь азійський тигр, розвивати свою економіку: сусідам на заздрість, конкурентам на зло. Саме так вважає не хто–небудь, а Прем’єр–міністр цієї країни, у нашому випадку Микола Янович Азаров. «Пройдуть роки, і в підручниках саме цей рік буде відзначений як поворотна віха в історії України», — це його дослівна цитата із вступного слова на останньому в 2011 році засіданнi Кабінету Міністрів. Прем’єр мав на увазі так звані реформи, які буцімто проводять у міністерствах та відомствах.
Судячи з настрою, урядовці вчора, у розпал Періоду Інтенсивних Новорічних Корпоративів, працювати не планували. А Микола Азаров скористався своїм правом вступного слова, аби виголосити святкове вітання українському народові — адже право публічно підняти келих шампанського під ялинкою має лише його старший (за посадою) колега. Але й у цій, дещо звуженій, аудиторії Прем’єр не побалував країну самокритикою. Все у країні, на його думку, просто супер! Дефіцит держбюджету скорочено у 5 разів (порівняно з 2009 роком), «добросовісно розрахувалися з усіма (?) боргами», на 5% зріс ВВП, зросли пенсія та зарплата, відкрито нову станцію київського метро, а інфляція скоротилася до рекордних 4,5%. Про те, що головною причиною зниження інфляції стало скорочення ділової активноті, Прем’єр не згадав. Як і про невдачі на газових перемовинах на тлі хвилі суперечностей з Європою, які вже наступного року поставлять Україну на край прірви.
Натомість Микола Азаров побажав українцям більше вірити. Насамперед, у відродження потужного промислового потенціалу своєї держави. «Тому що хочуть купувати якісні українські товари, а не дешеві імпортні підробки», — взяв максимально високу ноту Прем’єр. Не обійшлося й без повчальних історій про мандрівки Миколи Яновича за державний рахунок керованою ним Україною. Скажімо, в Житомирі очільника уряду вразило одне приватне підприємство, яке взяло — і в 17 разів наростило обсяги виробництва. «Сьогодні на фабриці вже 90 робітників, — узагальнив проблему Азаров. І для чогось уточнив: — В основному, це жінки. Це дуже повчальний приклад. Повчальний не для бізнесу, а швидше, для уряду».
Повчальною також вийшла розмова Прем’єра з метробудівцями. Телеглядачі змогли побачити лише, як напередодні, під час відкриття 50–ї станції столичного метрополітену, Микола Азаров не зумів впоратися з турнікетом, а ось про що говорив він iз простими людьми, заважав почути шум під час руху вагона. «Я cпитав у робітників: «Ось нам радять не витрачати гроші на будівництво метро, на дороги і мости, а роздати їх. Може, дійсно так зробити?» — розповів Азаров. Робітники провокацію, звичайно ж, дружно відмели. «Тому що кожен, хто живе свідомо і бажає своїй країні добра, розуміє: якщо не будувати — покращення не буде ніколи», — пафосно пояснив ситуацію очільник Кабміну.
Але чи не найголовніша перемога уряду, сформованого правлячою коаліцією, — люди стали частіше народжувати і довше жити. Мабуть, в очікуванні результатів реформ. «За підсумками 10 місяців поточного року народжуваність зросла до 11 немовлят на тисячу осіб населення. Водночас тривалість життя в Україні зросла вперше за часи незалежності: на 1,4 року, — назвав точні цифри Прем’єр, додавши: — І як би сьогодні не сварили уряд (а іноді нас треба сварити), такі тенденції вказують, що очікування майбутнього позитивні».