Серія книг «Постаті» — підручник з успішності

Відомий львівський фотохудожник Василь Пилип’юк презентував семитомник «Постаті» — серію книжок про видатних українців. Автор понад 70 високомистецьких видань, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка втілив грандіозний проект: усі сім томів є своєрідними підручниками, які вчать людяності та цілеспрямованості.

У кожній книзі — свій шарм

Перший том альбому «Лицар нації» — про відомого композитора, лауреата Державної премії України ім. Т. Шевченка, Героя України, педагога і диригента Миколу Колессу.

У другому томі «Чудотворна самобутність» постає професійний менеджер, успішний господарник Георгій Кірпа.

Третій том, як і однойменну книжку Дмитра Павличка, названо «Погоня».

Четвертий том «Завжди вчитель» присвячено 150–річчю від дня народження Івана Франка. Василь Пилип’юк намагався сфотографувати всі улюблені місця Каменяра.

П’ятий том «Світи Святослава Гординського» — про українського поета і художника, який, проживаючи понад 40 років у США, гідно представляв глущенківську школу живопису.

Шостий том «Сподвижник національної медицини» присвячено провідному вченому в галузі хірургічної ендокринології Михайлу Павловському.

У сьомому фотоальбомі «Світ моєї любові» відтворено фрагменти життя громадського діяча, харизматичного лідера, досвідченого топ–менеджера, мецената, доктора педагогічний наук, професора, найвідомішого ректора України Михайла Поплавського.

Світлопис «Світ моєї любові» розкриває багатогранність
Михайла Поплавського

«Для своїх фотоальбомів я обираю відданих Батьківщині людей, котрі багато зробили для України, — наголосив під час презентації семитомника «Постаті» Василь Пилип’юк. — Давно мріяв хрестоматійно подати широкому загалу українця, який «створив себе сам», став відомим та досяг успіху. Таким є Михайло Михайлович Поплавський. Над фотоальбомом я працював два роки, був на його Батьківщині, в селі Мечиславка, що на Кіровоградщині. Мені пощастило відчути той дух землеробства, любові до рідного краю, якими живе він, його родичі, односельці. Вони годинами розповідали, що це за людина, що він зробив для села... Знаєте, деякі з наших діячів пропонують написати про них. Я відповідаю: «Ви працюйте так, як працює Поплавський, і тоді напишу!»

Світлини з книжки «Світ моєї любові» відображають найяскравіші життєві етапи та багатогранну діяльність Михайла Поплавського. Коли гортаєш сторінки, розумієш, як формується постать лідера. Це — підручник з успішності.

Служба в армії, студентські будівельні загони, агітбригади стали школою життя та самоменеджменту, а спілкування з мудрими, досвідченими людьми розвинуло аналітичне мислення. З кожною фотографією впевнюєшся, що перед тобою вольова, наполеглива особистість, справжній патріот, який у всі свої справи і проекти вносить український дух і зміст.

Яскраво відображений в книзі Київський національний університет культури і мистецтв. Коли Михайло Михайлович став його ректором, маловідомий Інститут культури готував спеціалістів лише на двох факультетах, а сьогодні — це сучасна освітня корпорація з новими інформаційними і мультимедійними навчальними центрами, науковими лабораторіями та європейським сервісом.

Михайло Поплавський впродовж 15 років є меценатом, генеральним продюсером, головним режисером–постановником Всеукраїнського дитячого конкурсу «Крок до зірок», загальнонаціональних телевізійних проектів «Наша пісня», «Українська пісня року», щорічних — Шевченківського вечора «Ми діти твої, Україно!» та концертної програми «Мамо, вічна і кохана».

«У цьому фотоальбомі я побачила міць і силу українського духу, я схиляюся перед тими людьми, які будували і продовжують будувати Україну. Вони прийшли в цей світ для того, щоби сяяли наші очі, щоб надихати інших на добрі справи, — сказала  редактор видання, журналістка Львівської обласної державної телерадіокомпанії Галина Осадча. — Світ є абсолютно гармонійним. І цей світ дарований кожному з нас для творчості, для того щоб ми відкривали своє абсолютне творче «я». Михайло Михайлович робить це блискуче!».

Сам Михайло Поплавський зізнався, що найдорожчі для нього кадри в книзi — це останні фото його матусі.

«Мені дуже приємно, що зробили фотонариси про маленького українця, — поділився Михайло Поплавський. — З маленьких українців складається велика держава. Якщо кожен українець закладе маленьку цеглинку в розбудову нашої Неньки–України, то ми будемо великою, багатою європейською державою. Я хочу, щоб ми всі були будівничими нашої держави — України».

ЦИТАТИ

Михайло Поплавський (книга «Світ моєї любові»):

«Змалечку я засвоїв нехитру науку набиратися сили від землі: як іти по камінню, падати, вставати і знову йти; як наполегливо працювати, щоб досягти мети; як бути щедрим, як рідна земля».

(розділ «Дитинство та юність»)

«Університет — це моя вічна молодість. А найзаповітніша мрія — залишити по собі український Гарвард, у який перетвориться Київський національний університет культури і мистецтв»

(розділ «Університет»)

«Розумію, що я — не Лучано Паваротті і не Робертіно Лоретті. Але погоджуюсь з Марком Бернесом: «Голос — это душа, а не просто луженое горло». Співає моя українська душа».

(розділ «Ректор, який співає»)

«Хай наші діти знають нас не як ректорів, лікарів, учителів, художників чи артистів, а як чуйних, турботливих батьків. Тож запалюйте, підтримуйте і бережіть тепло домашнього вогнища»!

(розділ «Родина»)

«Україна для мене далеко не аморфне поняття, а щедра, вдячна земля. Тому моє гасло: вмієш — зроби, не вмієш — хай зробить той, хто вміє!»

(розділ «Політика»)