Наступний 2012 рік за східними календарями буде: роком Жень–Чень (Води та Дракона) за давньокитайським календарем і Чорного дракона — за тюрксько–монгольським.
У грецькій мові дракон — це змія. У китайців поняття розділені, змія опікується своїм роком, дракон — своїм; у євреїв, греків і у нас дракон і змій ототожнюються, в українських міфах закріпилася назва змій, у західноєвропейських — дракон. Уявлення про дракона в Китаї, Японії, Кореї докорінно відрізняється від європейського. На Сході це божественний заступник, постачальник води, гарант плодючості та багат–ства. Для нас дракон — крилата вогнедишна потвора, що чинить людям зло ще з біблійних часів. Уявлення українців про змія–дракона збігається із західним і підтверджує європейську, а не азійську ментальність нашого народу. Дракон (крилатий змій) — уособлення зла; змій спокусив Єву й Адама, Св. Георгій (Юрій) боровся зі змієм–драконом, його справу продовжували на Заході Ланцелот, у нас — Добриня Нiкiтiч, Кирило Кожум’яка (Усмошвець), Іван–Побиван, Котигорошко, Івасик–Телесик. Із переліку імен очевидно, що Україна переважала Західну Європу в боротьбі з драконізмом. Боролися більше, а здобутків менше — така вже українська доля. Західна цивілізація, до якої прилучався західний підвид Дракона, позитивно вплинула на його характер, позбавивши крайніх проявів драконізму, що видно у мультфільмі «Шрек». Євроазійський Дракон залишився лютим супротивником загальнолюдських цінностей. І все ж рік, назву якого придумали китайці, за їхніми віруваннями, має бути успішним. Ми ж, сподіваючись на щасливий китайський хепі–енд, мусимо подбати про захист від проявів драконізму.
Драконізм загрожує нам «драконівськими законами», що вводяться у процесі так званих реформ (приклад — Податковий кодекс, судова та пенсійна реформи). Ці закони жорсткі для людей, але пристосовані для Дракона та його оточення. Загрозу становить також встановлення абсолютної влади Дракона, так званого «порядку», з усіма його «стабільними» наслідками.
Билинно–казковий дракон Київської Русі, Змій Горинич, був місцевим, «рідним», так би мовити. Гніздився Горинич (Горенич) у басейні річки Горенки, притоки Ірпеня (нині це Вишгородський район, де розташовані Петрівці, Межигір’я), і літав у Київ, мов на роботу. Горинич мав три голови, які відповідали за різні гілки влади. Частенько у трьох голів виникали супереч–ки, що потребували домовленостей, узгодження, тому Змій як прихильник «порядку» вирішив централізувати владу в одній голові, і тепер вона головує всюди, забезпечуючи «стабільність».
Якщо Горинич «свій», місцевий, то Змій Тугарин — представник зарубіжжя, східний підвид гадів. Головним Драконом на теренах СНД намагається стати саме східний, не далекосхідний, не китайський (поки що), а з дуже близького зарубіжжя. Нині там поки панує двоголовість (двоголовий орел, пара Путін — Медведєв), але це перехідний етап від багатоголовості Змія до одноголовості, як у Казахстані, Туркменістані, Білорусі, КНДР, донедавна у багатьох арабських країнах. У стосунках із най–ближчими сусідами цей Дракон повторює стратегію Змія Тугарина, яскраво змальовану в поемi Олексiєм Костянтиновичем Толстим (до речi, нащадком гетьмана Кирила Розумовського). Екстраполювавши билиннi мотиви поеми на сучасний лад, можна висловитися так: Тугарин–змій намагався досягти переважання азійського вектора над європейським у нашій країні, втягнути її у свій євроазійський простір.
Тугарин–змій підтримував сильну руку в Києві, тепер стосунки охолоджуються: Горинич не отримує потрібного вогняного енергоресурсу, і це ускладнює йому дихання. Але новітній хан із приватизованого терема, за розкішшю зовсім не схожого на сарай, збирається правити за азійським зразком.
Добриня був обурений політикою Тугарина, зокрема засиллям в Україні ЗМІ, підконтрольних ЗМІю, які є його, так би мовити, паперовими крилами, ці ЗМІ агітують за єдиний–неділимий простір.
Є певність, що український народ і нині дасть відсіч Тугарину i не допустить абсолютизму в країні. Україну не вдасться відкинути назад у часі, перетворити на парк юрського періоду, де панують динозаври. Народ скаже: «Земля пращурів — не для ящурів»! Вогнедишність Горинича не така й страшна, наша земля пережила вогонь та полум’я революцій і воєн, переживе і «стабільність». Запал, вогник у Змія згасають, а підживлювати його дешевим газом Тугарин не збирається.
А китайського Дракона, як символ родючості та добробуту, ми вітатимемо...
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
