Триповерхова бетонно–скляна «коробка» міжнародного терміналу в аеропорту «Київ» (Жуляни), яку почали будувати в червні, уже готова на 80 відсотків. Лишилося завершити внутрішні оздоблювальні роботи — їх обіцяють закінчити вже до Дня Києва. Цінність нового терміналу керівництво називає винятковою, адже він буде сучасним та розвантажить старий, який обслуговуватиме лише внутрішньодержавні перельоти.
А от злітна смуга «Києва» вже повністю готова. Її основна «фішка» — суперсучасна світлосигнальна система RWY081 фінського виробництва, навіть у «Борисполі» вона представлена лише частково.
Журналісти «УМ» побували на презентації оновленого аеропорту, оцінили стан будівництва, довідалися про особливості фінансування проектів та здійснили політ над Києвом у екстремальних умовах.
Із надією на співпрацю
Територія біля нового терміналу «Києва» з боку вулиці Медової перерита спецтехнікою. До квітня–травня ці кучугури піску мають перетворитися на автопарковки, а у перспективі тут має з’явитися під’їзна дорога до Червонозоряного проспекту та станція метро. Поки що дістатися сюди непросто через традиційні затори в районі Севастопольської площі. Відтак у оптимістичний прогноз, що незабаром від Хрещатика до «Жулян» можна буде дістатися за 15 хвилин, теж поки що віриться важко.
Проте у п’ятницю в терміналі влаштували свято — з частуваннями, запрошеними керівниками компаній, керівництвом аеропорту, інвесторами та журналістами. Сам директор комунального підприємства «Аеропорт «Київ» Олександр Нестеренко пояснив «УМ»: хоч термінал ще будується, його презентують заздалегідь, передусім для інвесторів та авіакомпаній, аби стимулювати до співпраці.
Олександр Петрович говорить, що основна гордість аеропорту на даному етапі — злітно–посадкова смуга. Причому можна сказати, що на її будівництві навіть вдалося зекономити. «Проектні роботи з реконструкції злітно–посадкової смуги почалися у квітні 2007 року, будiвельнi роботи — в серпні 2008. Їхня тогочасна вартість була 132 мільйони гривень. Згодом, з урахуванням корегування, вона зросла до 250 мільйонів. На сьогодні витрачено 198 мільйонів. Завершено злітно–посадкову смугу, рульові доріжки, стоянку для літаків. Лишилося лише зробити каналізацію. Загалом, передбачається, що смуга зі світлосигнальною системою обійдеться у 204–205 мільйонів, тобто отримаємо навіть економію за проектом», — розповідає гендиректор. За його словами, у 2008 році роботи велися за рахунок підрядника. Зараз роботу повністю фінансує держава.
Керівництво прогнозує: уже до Дня Києва аеропорт помітно зросте у класі. Адже зможе приймати великі літаки — «Боїнги» та «Аеробуси» (4 паркомісця), а також матиме 64 місця для парковок літаків класу В та С, працюватиме цілодобово.
Не «Бориспіль», але все ж...
Щодо нового терміналу, будувати який почали лише цьогоріч, бо не могли визначитися з місцем (проект був готовий вже у 2009), то і тут керівництву є чим пишатися. Загальна площа терміналу — 14 тисяч квадратних метрів. Відповідно до проекту, новий пасажирський термінал матиме 12 реєстраційних стійок, 10 стійок прикордонного та митного контролю, 3 багажних конвеєри (1 — для відправлення пасажирів, 2 — для приїзду) та 8 пунктів контролю авіаційної безпеки. Дві тисячі квадратних метрів відведуть для 4 ресторанів, 5 барів, 3 магазинів безмитної торгівлі, 2 кімнат матері і дитини, авіакас, пунктів прокату автівок, аптечного кіоску та відділення банку. Загальна сума інвестицій — півмільярда гривень.
Попри стратегічну важливість міжнародного терміналу «Києва», Олександр Нестеренко застеріг «УМ», що його все ж не можна порівнювати з міжнародним бориспільським F. «Термінал працюватиме в межах міста, він буде втричі меншим. Проектна пропускна здатність — 320 пасажирів за годину. У перспективі цей показник можна буде збільшити до 520. У свої кращі часи «Жуляни» приймали і відправляли літаки кожні 40 секунд. Ми не розраховуємо наздогнати цей показник, але інтервал 3–4 хвилини — цілком реальний», — прогнозує Олександр Петрович.
За словами гендиректора, на сьогодні з «Києва» здійснює перельоти дві компанії — «Візз Ейр» і «Скай Вінс». Перша забезпечуватиме переліт у 12 міст Європи, друга здійснює перельоти до Афін. Прогнозується, що з урахуванням літньої навігації графік змінюватиметься, а частота збільшуватиметься. Розраховують і на те, що аеропорт буде цікавим і для інших авіаперевізників.
«Проблема землі — в іншому місці»
А генеральний директор компанії «Майстер–Авіа» — структури, яка є основним інвестором будівництва терміналу, — Олексій Яковець на святі київської авіації не уник незручних запитань. Журналістів цікавили деталі завершення скандалу щодо виділення землі цій компанії, яку пов’язують із «регіоналом» Юрієм Іванющенком («Юрою Єнакієвським»), під зведення терміналу. Адже законністю виділення Київрадою території нібито зацікавилися контролюючі органи, суди і прокуратура.
Однак Олексій Олексійович запевнив: «На сьогодні жоден судовий процес проти «Майстер–Авіа» не почався. Рiч у тiм, що наша компанія отримала землю від організації, назви якої я навіть не пам’ятаю. І проблема не у «Майстер–Авіа», яка будує цей термінал, а проблеми в іншому місці... Я цим не займаюся. У мене як у директора «Майстер–Авіа» є рішення Київради про виділення землі. Є акт на землекористування і немає жодного позову».
Нагадаємо, «Майстер–Авіа» у червні виграла конкурс на право оренди аеропорту на 49 років. Маловідома фірма зобов’язалася сплачувати оренду у розмірі 5,5% активів аеропорту та звести термінал із пропускною здатністю 320 людей за годину. Конкурент — фірма «Промсоцрозвиток» — пропонував, відповідно, 15,5% активів за оренду та термінал із можливістю пропустити за годину 700 людей. «Промсоцрозвитку» нібито відмовили, бо були неправильно оформлені документи. Врешті Окружний адміністративний суд визнав конкурс чесним.
Політ нормальний
Разом із «господарем», Олексієм Яковцем, журналісти та запрошені випробували нову злітну смугу. «За бортом буде сильний туман, це екстремальні умови для посадки. Але пілот досвідчений. Заодно пересвідчитеся в надійності нашої смуги», — попередив нас Олександр Нестеренко.
Гості формально пройшли реєстрацію, перевірку багажу, отримали квитки, але при виході до літака з терміналу звалилися двері — кілька хвилин працівники їх відтягували для проходу, що дещо насторожило в питанні безпеки здійснення польотів із недобудованого аеропорту.
Проте 40–хвилинне кружляння літака AVRO RJ 100 над Києвом, чотириразовий захід на посадку, викидання шасі і чотириразове здіймання у небо завершилися безпечною посадкою. Журналісти аплодували.
