Із кореспонденції Оксани Климончук у газеті «Сіверщина» від 8 вересня 2011 року я довідався про новину. Цитую: «На 20–ту річницю Незалежності Україна дізналася про своїх нових «героїв» — пан Янукович нагородив званням Героя донецького земляка, колишнього народного депутата від ПР, поета Бориса Білаша «за особистий внесок у збагачення національної культурно–мистецької спадщини, багаторічну плідну діяльність».
Браво! Полку наших героїв прибуло. Тепер і пан Білаш буде сидіти поруч зі Степаном Бандерою, Романом Шухевичем... Ой, це ж я й забув, що Бандери і Шухевича вже там немає. Вільні місця з’явилися. Та святе місце порожнім не буває.От одне вже й зайняв поет Білаш.
На запитання журналістки — «Кого ви вважаєте своїм героєм?» — пан Білаш відповів: «Мені подобається Віктор Федорович як герой... він пройшов через великі страждання». Це нагадало мені любов Отелло й Дездемони: «Вона його за муки покохала, а він її — за співчуття до них»... Та слід не забувати, чим ця любов скінчилася для нещасної Дездемони.
Проте цікаво, якими ж такими героїчними вчинками поет збагатив національну культурно–мистецьку спадщину України? Шкода тільки, що він пише донецьким суржиком, який вважає російською мовою. Тому я вирішив перекласти дещо з його поезій, щоб і решта українського загалу могла познайомитись iз ними. Бо, як сказав пан Білаш, він знову стоїть першим у черзі до Верховної Ради, і тоді, боюсь, кине писати. Ось один iз його шедеврів (оригінал):
«Если стану я нардепом,
Обеспечу свой народ
Салом, яйцами и хлебом.
Пусть потешит свой живот.
Пусть он ложкой ест сметану,
Напихается икрой,
Возражать ему не стану.
Я — такой!
Завалю печеньем, кексом,
Хочешь торт, трюфели — на!
Если надо, то и сексом
Угощу его сполна.
И ни–ни, ни в коем разе,
Не за деньги, а за так.
Ну а как же без фантазий
Сексуальных?
Да никак!»
Захотiлося зробити трохи, вибачайте, вільний переклад «поезiї» героя українською:
Я — такий!
Ловлю свою долю, хапаю момент,
Дорога в нардепи відкрита,
Читає мене навіть сам
Президент,
Я перший стою до корита.
Тоді розпускайте свої животи,
Ковтайте ікру і сметану,
Гризіть ковбасу, набивайте роти,
Я вам заважати не стану.
Коли хто захоче, попивши медку,
Потішитись якісним сексом,
Я сам стану в позу, що вам до смаку,
А ще — пригощатиму кексом.
Забудьмо про плату, усе задарма!
Уперше в житті — безкоштовно.
У чергу ставайте,
хоч i грошей нема, —
Я всіх пропущу поголовно.
Не будемо це підіймати на сміх,
Бо люди до сексу голодні,
Нардепа обов’язок перший з усіх —
Покращить його вже сьогодні.
Та не все в політиці, як вважає пан Білаш, робиться задарма.
Ось у вірші про Юрія Луценка він пише відкритим текстом, що лікарі (мабуть, з «психушки») брали мзду за негативну оцінку розумової здібності екс–міністра:
«Всей деяльности Луценко
И иже с ним не задарма
Врачами выдана оценка
Как плоскоступие ума».
Як бачимо, не задарма прокурорські лікарі видавали такі оцінки. І не тільки Луценкові, а й «иже с ним». Отож Борис Білаш таки вчинив геройство: не побоявся сказати «правду–матку» у вічі корумпованому суду і владі. Якщо лікарі брали хабарі за такий діагноз, то хтось же їх давав! А, за законом, винні обидва: і той, хто бере, і той, хто дає. Молодець пан Білаш! Так їх! Справжній герой.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
