У Нью–Йорк зі своїм авангардом

Глобалізм постукав у наше вікно, зайшов у наші двері, лише ми рідко ходимо в гості до глобалізму. Глобалізм — це коли національність не має значення і треба пам’ятати тільки про загальнолюдське, глобалізм проголошує весь світ великим селом, відтак акули в формаліні Деміена Херста, представлені в Києві, нікого не дивують, але не дивує чомусь і те, що українські митці в глобальному світі представлені слабо. На аукціоні Phillips de Pury пару разів продали картини українських художників, про це пишуть вітчизняні ЗМІ уже пару років, бо це виняток, а не правило. У цьому контексті виставка «БОРИС КОСАРЕВ. Харківський модернізм 1915—1931», яка відкрилася 4 грудня в Українському музеї в Нью–Йорку і триватиме до 2 травня 2012 року, — рідкісний випадок мистецького експорту.

Із 83 робіт відомого художника, який і в кубізмі відзначився, і конструктивістом був знатним, і як театральний художник залишив слід в історії, і фотографією займався серйозно, найбільшу і найвагомішу частину(55) складають картини з колекції доньки художника Надії Косаревої. В експозиції є виразний «меланхолічний» «Автопортрет» художника, супрематичні натюрморти і пейзажі, неопримітивізм, ескіз розпису залу засідань одеського Губвійськкому і ескізи обкладинок книжок і журналів, кубістичні експерименти і конструктивістська графіка. У роботах Косарева однаково повноцінні колір і лінія, час і місто.

«Це велика для мене виставка, я дуже рада, що при скромному бюджеті мені вдалося її витягнути, — каже ініціатор і організатор виставки Лідія Лихач, директорка «Родовід–галереї». — Я добре пам’ятаю, як уперше побачила роботи Косарева. Був світлий ранок, я пила каву, взяла цей каталог формату А5 з передмовою Дмитра Горбачова, і це було дуже сильне враження — тонке і глибоке».

Куратор виставки — професорка історії мистецтва в університеті Огайо Мирослава Мудрак — в день відкриття провела дві екскурсії–лекції, Музей запланував цикл розповідей про мистецький Харків 1920—30–х років, у рамках виставки покажуть фільм «Земля», зі зйомок якого Косарев зробив серію фотографій. Монографія Тетяни Павлової і Валентини Чечик «Борис Косарев. 1920–ті роки. Від малярства до теа–кіно–фото» та двомовний каталог виставки (англійською і українською) із передмовою Мирослави Мудрак — це матеріали для дослідників. А наступного року у видавництві «Родовід» має вийти дослідження Мирослави Мудрак про Бориса Косарева, доповнене каталогом виставки.

За словами Лідії Лихач, виставка викликала резонанс в університетських колах, про неї написали на спеціалізованому сайті www. artdaily.org, зацікавилися телеканали, відомий український письменник Юрій Тарнавський, який живе в Нью–Йорку, після виставки попросив дозволу взяти роботу Бориса Косарева для обкладинки своєї нової книжки.

Наступне питання: а в Україні тепер музеї покажуть творчість харківського авангардиста? За словами Лідії Лихач, у травні виставка має бути експонована в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України, роботами художника також цікавиться московська галерея «Проун» та директорка Московського будинку фотографії Ольга Свіблова.