Тридцять років по війні

30 років тому комуністична влада Польщі, прагнучи придушити масові народні протести, запровадила воєнний стан. Цими днями по всій країні відбуваються заходи в пам’ять про ті напружені дні, а вчора як антикомуністичні, так і «ностальгуючі» сили проводили багатотисячні демонстрації.

«Наша вітчизна перебуває над прірвою. Доробок багатьох поколінь, піднесений з попелу польський дім, перетворюється на руїну», — такими словами в телезверненні до нації 13 грудня 1981 року тодішній очільник країни, генерал Войцех Ярузельський, пояснював запровадження воєнного стану. Попри ранішню годину, багато мешканців великих міст на той час уже не спали: ще вдосвіта їх розбудив гуркіт танків і бронетранспортерів на вулицях. А декого, передусім активістів незалежної профспілки «Солідарність» та інших діячів опозиції, ще вночі підняли з ліжок співробітники служб безпеки, щоб допровадити до таборів інтернування. Тієї ночі у країні замовкли телефони, тому люди з вуст в уста переказували новину з одного слова: «Війна!». Владу в країні взяла на себе Військова рада національного порятунку на чолі з Ярузельським.

На вулиці міст і сіл Польщі було виведено 70 тисяч військовослужбовців та 30 тисяч співробітників МВС. Було припинено вихід майже всіх друкованих засобів масової інформації, радіо, телебачення й великі промислові підприємства перейшли під контроль військових. Спорадичні протести жорстоко придушували в зародку — аж до людських жертв.

Дію воєнного стану було призупинено лише 31 грудня 1982 року, а повністю скасовано 22 липня 1983 року. За цей час було вбито більше ста людей, ще понад 10 тисяч осіб опинилися в таборах для інтернованих, сотні тисяч втратили роботу за свої політичні переконання. Хоча військова хунта Ярузельського стверджувала, що воєнний стан має вирішити також економічні проблеми країни, реальні доходи населення впали, а ціни на продукти харчування зросли в кілька разів. Хоча придбати їх однаково було непросто — полиці крамниць спорожніли, за товарами першої необхідності вишиковувалися кілометрові черги.

1989 року, коли соціалістична Польська Народна Республіка припинила існування, почалося судове розслідування дій Ярузельського та його оточення, яке не завершено й досі. Сам 88–річний генерал уже два роки не бере в ньому участi через поганий стан здоров’я. Але два роки умовного ув’язнення ще мають шанси отримати 85–річний екс–міністр внутрішніх справ Чеслав Кіщак та 83–річний екс–лідер Компартії Станіслав Каня.

Войцех Ярузельський дотепер стверджує, що ухвалив єдине на той час правильне рішення, оскільки в іншому випадку було не уникнути радянської військової окупації Польщі. Його підтримують колишні комуністи та нинішні ліві. Лідер Союзу демократичної лівиці, екс–прем’єр Лешек Міллер, заявив позавчора в інтерв’ю польському телебаченню: «Генерал Ярузельський врятував життя 200 тисяч наших співвітчизників». Міллер виходить iз підрахунків ЦРУ США, яке свого часу заявило, що у випадку інтервенції СРСР загинуло б щонайменше 200 тисяч поляків. Водночас учора НАТО зняло гриф «таємно» з документів того часу, які оприлюднили у Брюсселі. Як випливає з цих паперів, СРСР не мав планів воєнної інтервенції до Польщі.