Рід Скоропадських продовжить Ванесса?

Український гетьманський рух зараз перебуває в занепаді. Відходять старі гетьманці на еміграції, нових — не з’являється. У середині «нульових» років заявляв про себе як всеукраїнська громадська організація «Союз гетьманців–державників» (голова — Юрій Терещенко). Але якоїсь публічної активності СГД не видно вже року з 2008–го. «Союз...» перетворився на банальний гурток кількох істориків», — констатує дослідник гетьманського руху Павло Гай–Нижник.

Скидається на те, що кількість прихильників відродження в Україні гетьманства як спадкової монархічної системи по лінії Скоропадських зменшується паралельно зі згасанням самого роду Скоропадських. Єдина з живих дітей останнього гетьмана — 92–річна Олена Отт–Скоропадська — мешкає в місті Кюснахт біля Цюріха, Швейцарія, але переїхала вже до хоспісу.

«Пані Олена нікого, крім родичів, уже не приймає — тільки по телефону спілкується. Бо дуже старенька, зігнута, майже не ходить», — розповідає Галина Ярова, директор Музею гетьманства.

Зі своїм другим чоловіком — видавцем Людвігом Оттом — Олена побралася в березні 1949–го і знайшла в ньому справді споріднену душу. Вони прожили у щасливому шлюбі понад 60 років. У 1991–му подружжя Отт вперше приїхало в Україну й відтоді не лише стежило за розвитком незалежної держави, а й підтримувало розбудову України. Гетьманівна з чоловіком відвідували землю предків Скоропадських фактично щороку, проводили зустрічі, ділилися з людьми та музеями спадком і знаннями. Саме від неї ми найбільше дізналися про останнього гетьмана.

Сім’я Отт–Скоропадських має доньок–близнючок, які народилися 1954 року. Онучок гетьмана Павла звуть Ірен (Ірина) та Олександра. «Це красиві жінки, обидві заміжні. На жаль, української мови не знають», — розповідає Галина Ярова.

Ірен одружена зі швейцарцем Роджером Каном, бездітна.

Олександра з чоловіком, швейцарцем Мартіном Кьонігом, має двох дітей — Ванессу, 1985 р. н., та Дмитра, 1989 р. н. За словами пані Ярової, Дмитрові передалася генетична хвороба, яку по чоловічій лінії успадковують Скоропадські, — «йому зараз за 20 років, але інтелектом він як семирічна дитина». А от дочка, Ванесса — їй 26 — серйозно цікавиться історією роду. Вона навіть заборонила бабусі роздавати речі в музеї та просто охочим до раритетів.

Пані Олена називає себе «останньою з роду Скоропадських» і вважає, що на ній династія гетьманівен–гетьманичів і гетьманів завершується.

«Я демократка. Вважаю, що ідея гетьманства неактуальна для сьогоднішньої України, — казала пані Олена в інтерв’ю «УМ». — Їй найперше слід навчитися демократії і здобути той політичний досвід і відповідальність, які є в демократичному суспільстві.

Інша справа, що людей треба виховувати в дусі прогресивного консерватизму, що його сповідував мій батько. Це добра ідеологія, бо вона дає людині опору і коріння».

Дочка Скоропадського вважає: гетьманська ідея належить Україні, але це не означає, що треба робити гетьманщину в Україні. Та й як можна відродити гетьманство без гетьмана?

У Кюснахті пані Олена та пан Людвіг мають будинок на вісім кімнат на березі озера — із протилежного боку від своїх доньок. Ще не так давно гетьманівна готувала їсти самотужки. Подружжя любило мандрувати в далекі краї — до Японії, Гонконгу, Сінгапуру, Непалу, США, Канади, Англії, Іспанії, Греції, Данії, Франції тощо.

Востаннє в Україні Олена Отт–Скоропадська перебувала у вересні 2005 року. Тоді вони зустрічалися сім’ями зокрема й з істориком Павлом Гаєм–Нижником.

У коментарі «УМ» 40–річний науковець пояснив, чи справді гетьманську династію от–от можна буде вважати обірваною у сенсі монархічної спадковості. Пояснення таке.

І Всегетьманський конгрес у Детройті (США) в липні 1958 року схвалив «порядок спадкового переємництва прав на гетьманську булаву і обов’язків старшого в роді Скоропадських», згідно з яким по смерті гетьманича Данила верховна влада переходить до смертельно хворої старшої дочки Марії, а далі «шириться за принципом старшинства на ясновельможних гетьманівен: Єлисавету, Олену, Олександру і, за відсутністю у неї дітей, на гетьманівну Ірину із задержанням пріоритету за нащадками чоловічої статі».

Відтак за вказаним принципом «дідичення» теоретично можна було б вважати продовжувачкою владної династії Ванессу Кьоніг з її ймовірними дітьми. Але ж, зазначає Гай–Нижник, сама гетьманівна Олена каже, що ні її доньки, ні онуки вже не є Скоропадськими в прямому розумінні і не очолюватимуть Гетьманський рух, позаяк виховані не українцями, а швейцарцями, і є демократами, а не монархістами.

Утім, шпарина залишається: є романтики, які кажуть, що треба зацікавити онуків українською та монархічною ідеєю, «зробити так, щоб вони навернулися в українство».

ОСТАННІ З РОДУ

Павло Петрович Скоропадський

1873—1945, гетьман України

Олександра Петрівна Скоропадська з роду Дурново

1890—1951, пані гетьманова

Їхні діти

Марія (Маріка), одружена з графом Адамом Монтрезором

1898—1959

Єлизавета, у шлюбі — Кужім

1899—1976, помічниця й секретар гетьмана на еміграції

Петро

1900—1956 (неповносправний)

Данило Скоропадський

1904—1957,
із 1949 року — почесний голова Союзу українців у Великій Британії. У 1948 перебрав верховне управління Гетьманським рухом. Помер за загадкових обставин у Лондоні (за непідтвердженою версією — отруєний радянськими спецслужбами, адже саме в ті роки КДБ убив отрутою лідерів ОУН Ребета й Бандеру)

Павло

1915—1918

Олена Отт–Скоропадська

Нар. 1919 р., остання гетьманівна.

За першим чоловіком — Гіндер–Скоропадська.

Онуки гетьмана — дочки Олени

Ірен (Ірина) Кан

Нар. 1954 р., бездітна

Олександра Кьоніг

Нар. 1954 р., має дітей Ванессу (1985 р.н.), та неповносправного Дмитра (1989 р.н.)

Самозванець

Борис Скоропадський

1956 р. н., мешкав 50 років у Канаді. Попереднє прізвище — Тугай–Бей.

Борис стверджує, що є сином гетьманича Данила й танцівниці Олександри Тимченко. Однак ДНК–експертиза, проведена у Швейцарії Оленою Отт–Скоропадською, засвідчила, що Борис на має нічого спільного з гетьманським родом.