...І відвернули «помаранчеву загрозу»

Театральний майдан Цхінвалі спорожнів. На заклик Алли Джиоєвої — екс–кандидатки в президенти Південної Осетії — її прихильники, які два тижні мітингували на площі, вчора повністю згорнули наметове містечко й розійшлися. Нагадаємо, сотні людей вийшли на безстрокову акцію протесту після того, як Верховний суд невизнаної міжнародною спільнотою республіки скасував результати президентських виборів, на яких опозиціонерка Джиоєва впевнено перемогла прокремлівського кандидата Анатолія Бібілова, і заборонив їй брати участь у повторному голосуванні 25 березня наступного року.

«Несподівана» реакція народу, який не захотів змиритися із «підрахуйством» влади, змусила чинного главу Південної Осетії Едуарда Кокойти піти на компроміс з опозицією. У ніч на 10 грудня, після переговорів із Джиоєвою й консультацій із представником адміністрації президента Росії Сергієм Винокуровим, Кокойти погодився піти у відставку. Що й зробив наступного дня, до виборів передавши президентські повноваження прем’єр–міністру Вадиму Бровцеву. За кілька годин до того, згідно з підписаною мировою угодою, південноосетинський президент звільнив iз посад голову Верховного суду Ацамаза Біченова і генерального прокурора Таймураза Хугаєва. Щоправда, ці рішення ще повинен затвердити парламент.

Аллі Джиоєвій, яка, зі свого боку, пообіцяла закликати прихильників згорнути акцію протесту, угодою дозволено взяти участь у повторних ви–борах президента. До слова, наступного дня після підписання мирової Джиоєва свій підпис ледве не відкликала — їй не сподобалася низка рішень і заяв Кокойти перед відставкою. Зокрема, у своїй прощальній промові він заявив, що не збирається йти з південноосетинської політичної сцени (хоча це нібито було передбачено домовленостями з опозицією), демонстративно подякував силовикам «за перемогу над помаранчевою загрозою» і створив досі неіснуючий Конституційний суд, призначивши його першим суддею одіозного екс–заступника генпрокурора Ельдара Кокоєва, якого звільнив із попередньої посади відповідно до угоди про розв’язання політичного конфлікту. А головне — пообіцяв «не допустити до влади кримінал». Як зазначають російські ЗМІ, цей термін екс–президент зазвичай застосовує до опозиційного лідера Джамболата Тедеєва, чиєю ставленицею є Джиоєва. Власне, саме після того, як Тедеєва зняли з виборів, пані Алла й виставила на них свою кандидатуру.

Едуард Кокойти також неодноразово натякав на те, що за опозицією стоїть Грузія, яка «хоче відібрати у Південної Осетії незалежність, за яку ми так довго боролися».

У самому Тбілісі до таких заяв ставляться з іронічною посмішкою. Адже, за нормами міжнародного права, Південна Осетія, незалежність якої визнали тільки Росія, Венесуела, Нікарагуа, Науру і Тувалу, досі залишається територією Грузії і вважається зоною окупації.

«Заяви про те, що за якимись із цхінвальських політиків стоїть Тбілісі — це нюанси політичної боротьби цих конкретних осіб, — наголосив у коментарі «УМ» заступник міністра закордонних справ Грузії Ніколоз Вашакідзе. — Грузія не визнає вибори «президента» Південної Осетії як такі й не надто ними цікавиться. І, зрозуміло, у нас немає жодних політичних симпатій на окупованих територіях. Більше уваги цьому питанню приділяє Росія, що, власне, й призводить до таких виборчих казусів».

До припущень деяких ЗМІ про те, що Москва зацікавлена у приході до влади в Цхінвалі конкретних політиків, сподіваючись за їхньої допомоги перетворити Південну Осетію на черговий суб’єкт Російської Федерації, пан Вашакідзе поставився скептично. «Думаю, російському керівництву просто легше вести політику зі старим керівництвом, замість того, щоб налагоджувати ці схеми з новим, тому воно й підтримує конкретних людей. І цим лише поглиблює глухий кут, у який загнала себе Росія. У будь–якому разі, жодна подальша зміна статусу окупованої території для Грузії значення не матиме. Ми переконані, що рано чи пізно справедливість переможе і Південна Осетія повернеться в лоно Грузії».