Європу образив. А батьківщину захистив?

Політичним підсумком дводенного саміту Європейського Союзу, що завершився 9 грудня в Брюсселі, стала перемога франко–німецького дуету Ніколя Саркозі та Ангели Меркель. Ця «солодка парочка», яку в Європі через частоту зустрічей охрестили Меркозі, таки відстояла свій план виходу з європейської боргової кризи. Хоча радість перемоги Парижа й Берліна затьмарив демарш Лондона: прем’єр–міністр Великої Британії Девід Камерон заблокував спільну пропозицію Франції та Німеччини про внесення поправок до установчих документів ЄС, оскільки вони «не відповідають національним інтересам» його країни.

Решта 26 країн Євросоюзу погодилися максимально скоротити дефіцити своїх бюджетів. Їхні лідери підписалися під санкціями, які загрожують будь–якому уряду, що випустить видаткову частину державного бюджету за позначку у піввідсотка ВВП. Імовірно, надалі ці держави ЄС домовляться про підписання нової угоди щодо запровадження жорсткіших бюджетних правил, покликаних не допустити повторення теперішньої боргової кризи. Аналітики передбачають: хоча більш радикальні заходи на саміті не пройшли, у подальшому об’єднана Європа прямуватиме до федералізації. А країна–відступниця — Велика Британія — дедалі більше віддалятиметься від ЄС у загрозливому напрямі ізоляції від Європи та зближення зі США.

Успіх цього саміту був особливо бажаним для Ніколя Саркозі, який наступного року намагатиметься втриматися в кріслі президента Франції на другий термін. Для Ангели Меркель угода послужить вагомим аргументом у суперечках із євроскептиками, кількість яких у Німеччині зростає.

Натомість на Девіда Камерона в Європі образилися: у пресі прозвучали слова «розкольник» та «ізоляція». Попри те, що він відчайдушно захищав права саме своєї держави, у Великій Британії Камерон також опинився під зливою критики. Учора прем’єр звітував про свою позицію перед британським парламентом, де почув чимало несхвальних оцінок навіть від представників рідної Консервативної партії, яка поділена на два крила: євросимпатиків і євроскептиків. Останні, зрозуміло, позицію партійного лідера цілком поділяють. Натомість партнери консерваторів по правлячій коаліції з Ліберально–демократичної партії поставилися до європейського демаршу Камерона дуже жорстко. Ще до виступу в парламенті британський прем’єр мав неприємну розмову з лідером ліберальних демократів Ніком Клеггом, який назвав його рішення про відмову підтримати угоду про зміни в установчих документах ЄС «шкідливим для країни» й «таким, що загрожує ізоляцією Британії в Європі». Партія Клегга має виразно проєвропейське спрямування, тож позиція, яку глава британського уряду зайняв на саміті у Брюсселі, тепер загрожує розвалом урядової коаліції.

Натомість фінансові ринки всього світу зітхнули з полегшенням після підтримки самітом нового бюджетно–податкового договору, який передбачає різке скорочення дефіцитів національних бюджетів і їхнє узгодження із Єврокомісією. «Угода перед–бачає жорсткішу фіскальну дисципліну, автоматичні санкції та суворіший нагляд. Цей договір відкритий для країн, які не є членами єврозони, і, крім однієї, всі інші держави розглядають можливість участі у ньому», — заявив президент Європейської Ради Герман ван Ромпей. За його словами, угоду буде підписано на початку березня 2012–го або й раніше.

Ще дев’ять країн ЄС, які наразі не входять до зони євро, винесуть питання податково–бюджетної реформи на розгляд своїх парламентів. Лідери провідних економік Європи переконані, що новий договір стабілізує євро та поверне довіру інвесторів до країн, які користуються цією валютою. Учасники саміту також домовилися знайти додаткові кошти для МВФ та європейських фондів фінансової стабільності.

«Я особисто хотів би змін в установчих документах, які були б обов’язковими для всіх 27 країн–членів ЄС. Але найважливішим посланням саміту є те, що всі зрозуміли: євро — це безповоротно, і ми зробимо все на його захист», — наголосив по завершенні зустрічі у Брюсселі голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу. До слова, попри проблеми єдиної європейської валюти, ті країни, які планували перейти на неї найближчим часом (Латвія, Литва, Польща, Румунія та Болгарія) підтвердили, що не відмовляються від свого наміру.

ПОПОВНЕННЯ

Якщо Британія зробила крок до виходу з ЄС, то Хорватія вже стоїть на його порозі. Усі 27 лідерів держав–членів Євросоюзу на саміті підписали угоду, згідно з якою з 1 липня 2013 року Хорватія приєднається до цієї спільноти. До того часу цей документ мають ратифікувати парламенти держав ЄС. Заявку на вступ Хорватія подала шість років тому. Це друга після Словенії республіка екс–Югославії, яку прийняли в європейську родину.

Утім не всі хорвати в захваті від нової перспективи. Проти вступу до ЄС виступають майже 40 відсотків мешканців Хорватії, побоюючись, що маленька країна не витримає такого економічного тягаря.